Історію пам’ятника розповіли у Національному музеї Тараса Шевченка.
Пам’ятник Тарасові Шевченку поряд із входом до музею – авторська копія пам’ятника у Вашингтоні, встановленого там у червні 1964-го. Автор – український скульптор Лео Мол, Леонід Молодожанин, подарував його нам у 1992 році – в часи молодої незалежної України.
У столиці США Меморіал Тарасові Шевченку розташований посеред трикутного парку в районі Dupont Circle. Постать поета на ступінчастій платформі доповнена стелою з рельєфом Прометея. На лицевій стороні гранітного постаменту напис: «Це монумент Тарасові Шевченку, українському поету XIX століття й борцю за незалежність України та за свободу всього людства. Під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням він звертався до Вашингтона з його «новим і праведним законом…». На інших гранях постаменту в перекладі англійською відтворено рядки з поем «Кавказ» («Не вмирає душа наша…») та «Юродивий» («Коли ми діждемося Вашингтона…»).
Спорудження Меморіалу Шевченка та збір коштів на нього ініціювала українська діаспора США; важлива роль належала президенту Українського конгресового комітету Америки Леву Добрянському. Тисячі американців українського походження надсилали листи членам Конгресу, поки зрештою не отримали підтримку сенатора від Нью-Йорка та конгресмена від Мічигану.
У 1961 році відбувся міжнародний конкурс, в якому переміг проєкт Лео Мола й архітектора Радослава Жука. Почесним головою Комітету зі спорудження меморіалу було обрано 33-го президент США Гаррі Трумена.
Однак смілива концепція пам’ятника, неприйнятна для радянської монументалістики, викликала організований опір антиукраїнських сил у США. Радянське посольство двічі зверталося до Держдепартаменту з вимогою зупинити будівництво, а до редакцій видань української діаспори розіслало звернення із закликом не використовувати ім’я Шевченка «в своїх брудних політичних цілях». Водночас у редакційній статті газети «Washington Post» стверджувалося, що Шевченко є «кумиром радянської комуністичної партії».
Пам’ятник встановили та відкрили у червні 1964-го. Урочиста церемонія зібрала близько 100 тисяч українців Канади, Латинської Америки, Європи й Австралії, були присутні члени Конгресу США.
«Ми зараз даруємо світові цю постать Тараса Шевченка, …щоб увічнити віру людини в кінцеву перемогу волі… Він запалить тут… невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених націй у світі», – сказав у свої промові Дуайт Ейзенхауер, 34-й президент США. Через ретельно сформульований спонсорами напис на постаменті представники радянського посольства на відкритті не з’явилися.
Меморіал став місцем зібрань української громади в США. Наприкінці минулого року Конгрес США назвав парк навколо меморіалу Парком Незалежності України.
Автор пам’ятника Лео Мол (1915 – 2009) – скульптор, вітражист і живописець родом із Волині. Леонід Молодожанин належав до третьої хвилі української імміграції в Канаду, яка після Другої світової війни з політичних мотивів не повернулася з Європи додому. Щоб не наражати на небезпеку рідних у підрадянській Україні, скульптор приховував своє минуле аж до років Незалежності.
У 1991-му він приїхав до Києва і відвідав тоді Державний музей Тараса Шевченка. Лише наприкінці візиту скульптор зізнався, що є автором меморіалу Тараса Шевченка у Вашингтоні. Через кілька місяців він звернувся до музею із пропозицією подарувати копію пам’ятника, вдвічі меншу за оригінал (2,1 м та 4,3 м) та відлиту із бронзи. Її було встановлено на території музею поруч із входом до 200-ліття з дня народження поета – у 2014 році.