Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.
“Сьогодні, коли Україна потерпає від російської агресії, коли гинуть наші солдати, діти та жінки, коли руйнують наші міста та намагаються знищити українців як націю, ми розуміємо необхідність наново переосмислювати спадщину, бо саме культурне надбання має відновити життя України після війни“, – йдеться в дописі.
За своїм походженням Булгаков – росіянин, що був народжений, як усі його брати та сестри, у Києві, де він прожив більшу частину свого життя. У Києві Булгаков закінчив гімназію, Київський університет св. Володимира, працював у київських шпиталях Червоного Хреста, мав приватну практику на Андріївському узвозі, 13, де читав рідним свої перші оповідання.
Цей будинок – остання київська адреса письменника. Тут він разом зі своєю родиною мешкав 13 років. Саме цей будинок стане героєм його першого роману Біла гвардія.
Як пояснили в музеї, Київ того часу – це імперське місто, де панували відповідні наративи та ідеали. Булгаков у цьому сенсі – дитя своєї родини та міста. Відповідне оточення, українофобські тенденції – усе це можна побачити в його романі «Біла гвардія», п’єсі «Дні Турбіних» та оповіданнях, пов’язаних з романом «Біла Гвардія».
З того часу, як був написаний роман «Біла гвардія» пройшло 100 років, але саме імперське заперечення самого існування країни, її мови та культури призвели до сьогоднішньої війни з Росією. Тому, з одного боку, роман «Біла Гвардія» – це частина нашої історії, складного процесу становлення та будування країни, з іншого – ця зневага до України болісна та образлива особливо у такий важкий період нашої боротьби за її існування.
З огляду на це, музей вирішив зробити реекспозицію та змістити акценти творчості Булгакова з роману «Біла Гвардія» на головні твори: романи «Майстер та Маргарита» та «Собаче Серце».
“Ці твори недарма були заборонені у Радянському Союзі. «Майстер та Маргарита» вперше вийшов у повному обсязі без купюр тільки у 1972 році, а повість «Собаче Серце» лише у 1987 році. У цих творах письменник бореться з радянською владою своєю єдиною зброєю – словом. Його сатира висміює сам устрій «совєтського раю», його абсурдність, жорстокість, відсутність прав людини на особисте життя, свободу слова та волевиявлення“, – зазначили в музеї.