Як пише “Київ Вечірній”, пан Євген вже майже чверть століття здає кров.
На його рахунку вже 113 донацій. Якщо зважити, що одна донація може врятувати одразу три життя, то на рахунку нашого героя вже понад три сотні врятованих життів.
Чесно вам зізнаюся, коли виходжу з донації — емоції переповнюють. Навіть описати ці відчуття не можу. Я не знаю, кому потрапить моя кров, але я віддаю її з вдячністю”, — ділиться чоловік.
Вперше пан Євген здав кров ще в армії, бо таким було розпорядження керівництва. Після того довгий час не замислювався про важливість донорства. А коли донації потребував його колега, одразу зголосився. Відтоді не пропускає жодної донації, згідно з протоколом.
Чоловікам дозволяється здавати кров не більше 5 разів на рік, жінкам — чотири. Більше — система не пропустить, бо то вже буде шкода, а не користь для здоров’я“, – пояснює він.
Чоловік дізнався, що донорство – це також профілактика інсультів та інфарктів.
Чим більше я читав про це, тим більше мені хотілося бути корисним і турбуватися про своє здоров’я. Я повністю відмовився від спиртних напоїв. Максимум, що можу — це келих шампанського на новий рік з дружиною. До цього любив з друзями випити пива, зараз взагалі не хочеться. Навіщо? У житті є значно цікавіші й важливіші речі“, – ділиться він.
Євген Гольдич був донором у різних центрах крові, де виникала потреба. А з початку повномасштабної війни, обрав для себе військовий шпиталь, адже наразі найбільше донації потребують наші поранені захисники.
Це моя вдячність наших військовим, які щодня виборюють свободу для України. Якось почув дуже гарний вислів: „А ти знав, що твоя кров може воювати“? Дійсно, ми не задумуємося, коли здаємо кров, кому саме вона потрапить, але точно знаємо, що комусь врятує життя. Одужавши після поранення, хлопці часто повертаються на фронт і продовжують боротьбу. Тож моя кров і справді може воювати…“, – каже чоловік.
Окрім крові Євген Гольдич кілька разів здавав тромбоконцентрат і плазму.
Разів п’ять-шість здавав і ще буду, коли виникне потреба. Процедура так само безпечна. Її проводять після аналізу крові на рівень тромбоцитів. Часу займає більше — десь дві години, але ці клітини крові зупиняють кровотечу. Вони потрібні людям, які мають порушення згортання. І їх неможливо заготовити про запас, бо донорські тромбоцити придатні до використання лише протягом п’яти діб. Тому заготовити тромбоцити в резерв неможливо, адже ніхто не може сказати, коли вони знадобляться“.
Плазму ж, навпаки, можна зберігати протягом 3-х років. Перш ніж вона потрапить в банк крові, її заморожують. За час зберігання і плазма, і клітини крові проходять перевірку на наявність вірусів. Тільки після цього компоненти крові можна використовувати для переливання.
Нині Київський метрополітен направив клопотання з усіма необхідними документами до Офісу Президента, задля того, аби пану Євгену присвоїли звання Заслуженого донора України. Він вже давно має право ним бути, адже головна вимога для отримання цієї нагороди — 100 і більше донацій крові. У Євгена 113 і зупинятися на досягнутому він не збирається.
Читайте також: Потрібна наша допомога. Машиніст метро Києва з перших днів воював, пережив полон і втратив ногу, але не мрію знову керувати поїздом
Нагадаємо, машиніст столичної підземки пересів за штурвал РЛС-ки: раніше він відповідав за життя тисяч людей, а тепер – мільйонів.