Досі жителі міста Українка мали пільговий тариф – як ті, хто працює на енергобезпеку країни. Проте тепер – ні світла, ні очікуваного тепла в майбутньому. І тариф на світло, яке принаймні з перебоями подаватимуть – вищий в декілька разів.
Альтернативне джерело опалення – це не про обʼєкт, а про складний процес. Спочатку проєктування, потім підключення і, звісно ж, обслуговування, – розповіла депутатка місцевої ради та жителька міста Алевтина Шмагель.
Орієнтовна вартість когенераційної установки (або альтернативи), яка підійшла би місту за визначеними параметрами коштує приблизно 600 млн грн, – каже депутатка:
Тобто, кошт більше 2-х річних бюджетів нашої громади. Зрозуміло, що придбати таку установку власними силами нереально.
Водночас, те, що може собі дозволити місто енергетиків, переповнене фахівцями – це розробку проекту та самостійно виконання підключення автономної установки до мереж, які живлять усе місто.
Алевтина каже, що поки ані держава, ані донори не дають жодних гарантій, що знайдуть для громади таку установку або фінансування на придбання такої установки, однак необхідно шукати можливості.
Наступний крок – жителів Українки закликають об’єднуватися в ОСББ та брати участь у програмах енергоефективності, що дозволять утеплити будівлі. Нині ОСББ – це 25% житлового фонду.
Не впевнена, що всі розуміють, що альтернативне джерело опалення забезпечить лише мінімально необхідний (санітарний) рівень тепла в квартирах та мзк, а саме 16 градусів! Епоха відкритих вікон при увімкнених батареях, шовкових халатів і +25 в квартирі вже в минулому, – говорить Алевтина Шмагель.
Раніше “ВК” розповідав, що після звістки про знищення росіянами станції, місцеві жителі не могли стримати сліз. Адже Українку називали містом трипільських енергетиків. ТЕС на правому березі Дніпра почали будувати у 1962 році, а у квітні 1969 року запустили перший енергоблок. Інженери родинами приїжджали, щоб працювати та постачати світло в домівки жителів столичного регіону.