“Кількість одиниць громадського транспорту із низькою підлогою – 51,9% (задіяні у перевезенні пасажирів лише 981 од.); зовнішніми та внутрішніми звуковими інформаторами номера і оголошення зупинок маршруту; засобами візуалізації в салоні (інформаційна стрічка) з метою доступу до них осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та невідповідність висоти посадкових майданчиків рівню підлоги громадського транспортного засобу”, – вказано у документі.
Водночас зазначається, що у транспортну інфраструктуру інтегровано засоби підвищення мобільності різних груп населення (зокрема маломобільних), серед яких:
- 34 надземні пішохідні переходи, з яких 9 обладнані ліфтами;
- 228 підземних пішохідних переходів, з яких 1 обладнаний підйомником, а 1 – ліфтом.
При виході на платформі станції швидкісного трамваю «Індустріальна» встановлені два підйомники для маломобільних груп населення.
З 52 станцій Київського метрополітену на:
- 10 станціях встановлено 38 ліфтів, на яких розміщено відповідні наліпки та піктограми для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- 14 станціях улаштовано смуги з тактильної плитки;
- 8 станціях на сходових маршах встановлено 17 спеціальних підйомників.
Додають, що на всіх входах до вестибюлів станцій метрополітену та суміжних з вестибюлями підземних пішохідних переходах встановлено звукові орієнтири.
“Вкрай необхідним залишається питання проведення капітального ремонту станцій метрополітену в частині забезпечення вільного доступу маломобільних груп населення, що дозволить покращити культуру обслуговування пасажирів, забезпечити доступність станцій для маломобільних груп населення, створити безбар’єрне середовище”, – зазначають автори проекту.
Недостатньою для безпечного пересвання називають кількість тактильних систем для людей з порушенням зору.
“Також залишаються проблемними питання щодо попереджувальної, направляючої та інформаційної тактильної навігації від виходів зі станцій метрополітену до зупинок громадського транспорту”.
Нагадаємо, у проекті Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2024-2025 роки зазначили, що власником автомобіля є кожен третій житель столиці.