Про це Анатолій Федорук сказав в інтерв’ю «УП», коментуючи чутки, що він нібито о залишив містечко у найскладніший момент.
«Весь період окупації я був у місті – це мій обов’язок як посадової особи і як громадянина», – підкреслив бучанський голова.
Він розповів, що вже у перші дні окупації виникли проблеми з постачанням продуктів, оскільки у мирний час більшість з них завозилися з Києва. З цих причин довелося зв’язуватися зі знайомим підприємцем з Ворзеля, щоб налагодили випічку хліба.
«Запасів дріжджів, маргарину, муки було обмаль. Тоді я звернувся до Геннадія Зубка (екс-віце-прем’єр – ВК), і він домовився з власником “Мегамаркета” у Дмитрівці. Ми поїхали до Дмитрівки – я і четверо товаришів, за продукцією. І то було… фактично, перше хрещення. Відбувся перший бій у районі церкви, Житомирська траса М-07, біля Мегамаркету. Це було десь третє березня», – згадує Анатолій Федорук.
Саме третього березня Буча була повністю окупована й відрізана від Києва. Тоді ж відбувся перший бій, після якого, за словами Анатолія Федорука, йому вдалось повернутися до міста, але не в центр.
«Ми швиденько розсередилися по приватному сектору мікрорайону Склозаводський, я з кількома товаришами попросився до родини Віталія Рибчуна, нас прийняли. Там ми провели 5 діб, складали плани, як пройти далі», – ділиться мер Бучі.
Він зазначив, що його родина виїхала з Бучі лише під час третьої хвилі евакуації, а йому самому певний час довелося переховуватися у мікрорайоні Мельники на дачі знайомого.
«Певний час був у мікрорайоні Мельники на цих дача, а потім на різних квартирах, на різних локаціях. Тоді в мені важко було впізнати мера – тут порізано, поклеєно, без миття…Ми були біля братської могили голови Мотижина Ольги Сухенко… Це жах, що з її родиною зробили окупанти. Я знав її. Слава Богу, що наші жителі, при тому, що значна кількість мене бачила… Ніхто не видав», – пригадує Анатолій Федорук події тих днів.
Довідка: Анатолій Федорук — міський голова міста Буча Київської області з 7 квітня 1998 року. Голова Правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України.
Читайте також: У Бучі під час огляду тіл з масового захоронення виявили тіло поліцейського
Нагадаємо, 1 квітня міський голова Бучі Анатолій Федорук заявив про звільнення міста від російських окупантів. Після цього почала відкриватися інформація про звірства, які скоїли в окупованому місті російські військові. Зокрема, було виявили братську могилу, де поховали майже 300 людей; по вулицях лежать десятки трупів, деякі із них із зав’язаними за спиною руками. Також виявляли тіла оголених жінок.
Загалом в Бучі знайшли три місця масових розстрілів людей, окупанти також вбили вагітну жінку з дітьми.
Відомо також, що російські фашисти три тижні жили у дитячому таборі “Пролісок” під Бучею. Після їхнього відступу у підвалі одного з корпусів було знайдено 5 трупів чоловіків із слідами катування та зав’язаними за спиною руками. Поліція встановила особи закатованих.
Генерал РФ, який віддавав накази про обстріл Бучі та Ірпеня, виявився українцем.