Кожен третій українець (31,2%) має посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або комплексний ПТСР (КПТСР).
Про це свідчать результати дослідження, опублікованого британським академічним видавництвом Taylor & Francis Group.
Як зазначається, серед опитаних був зафіксований високий рівень травм, як пережитих протягом життя, так і пов’язаних із війною.
«Національна поширеність ПТСР за МКХ-11 становила 25,2%, при цьому 6% респондентів відповідали додатковим критеріям для КПТСР за МКХ-11, що дало сукупну поширеність на рівні 31,2%», – йдеться в публікації.
Як зауважують фахівці, дані дослідження були отримані у 2025 році. Вони відображають стан психічного здоров’я на момент опитування, але не динаміку змін симптомів із плином часу.
До чинників, які сильніше впливають на розвиток ПТСР або КПТСР, належать жіноча стать, старший вік, нижчий рівень освіти, попередня військова служба, вимушене переселення внаслідок війни, а також велика кількість травматичних подій і стресів, пережитих протягом життя.
Клінічний психолог Емма Фейсер-Ірвін, яка є співавтором дослідження, зазначила, що ПТСР серед опитаних зустрічався набагато частіше, ніж КПТСР. Це може свідчити про те, що психологічні реакції на війну, яка триває, не завжди чітко вписуються у моделі, розроблені в постконфліктних умовах.
«Коли загроза залишається актуальною та непередбачуваною, способи переживання травматичного стресу та адаптації до нього можуть відрізнятися, і це є важливою сферою для майбутніх досліджень», – зауважила вона.
Більшість опитаних пережили численні травматичні події протягом життя, а багато хто безпосередньо постраждав внаслідок тривалої війни через вимушене переселення, втрату близьких, руйнування своїх міст чи тривогу за рідних. В той же час багато українців продовжують стикатися зі стресами.
«Попри це, чимало українців продовжують жити й адаптуватися в надзвичайно складних умовах», – наголосила викладачка та дослідниця у сфері судово-психіатричної допомоги в Королівському коледжі Лондона Дейрдре Макманус, яка брала участь у проведенні дослідження.
Як зазначив професор кафедри соціальних наук Київської школи економіки Володимир Кулик, ПТСР і КПТСР стосуються не лише ветеранів чи людей, які перебували поблизу зони бойових дій, ці розлади також спостерігаються серед інших категорій населення, які постраждали від війни.
«Зокрема, це – внутрішньо переміщені особи, люди, які зазнали ракетних і дронових атак на свої міста й містечка далеко від лінії фронту, а також ті, хто опікується пораненими чи травмованими людьми», – наголосив він.
Довідка. Дослідження проводили методом телефонного опитування за випадковою вибіркою серед 2 тис 504 респондентів на підконтрольних Україні територіях. Взаємозв’язки між типом і кількістю випадків пережитої травми протягом життя та воєнної травми, а також ПТСР/ХПТСР досліджувалися за допомогою низки логістичних регресійних моделей із поправкою на вік та стать. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, сімейним станом, рівнем освіти, макрорегіоном, мовою та національністю.
Раніше «ВК» писав, що Україна вийшла у світові лідери із впровадження кетамінової терапії для лікування ПТСР.