Легалізація грального бізнесу: що змінилося за 2 роки?

Автор: Марія Супрун
03:05 08.08.2022

Закон про легалізацію грального бізнесу в Україні було ухвалено влітку 2020-го. Спочатку далеко не всі розуміли, навіщо це потрібно. Одні були впевнені, що азартний бізнес тісно пов’язаний із криміналом, марнотратством, лудоманією, тому рішення уряду як мінімум необачне. Інші ж були впевнені, що детінізація ринку позитивно позначиться на багатьох сферах та житті українців загалом. Що ж відбувається насправді? Розбираємося.

Легалізація грального бізнесу: що змінилося за 2 роки?
Світлодіодне освітлення

Представники КРАІЛ неодноразово наголошували на позитивному впливі азартного бізнесу на економіку країни. Тепер усі кошти, що обертаються в гральному секторі, не проходять повз державний бюджет. Оператори купують ліцензії, сплачують податки (це стосується і гравців). Завдяки цьому за 2 роки державну скарбницю було поповнено практично на 1,8 млрд грн.

Гральний бізнес не функціонує сам по собі. Він позитивно впливає не лише на економіку країни. Спеціалісти сервісу з оглядами на онлайн-казино  ukraine-casino.com.ua назвали низку сфер, розвитку яких сприяє функціонування легального ринку азартних ігор:

  • Медицина, освіта, наука, спорт. Левова частка коштів, отриманих за рахунок продажу ліцензій, йде на розвиток та підтримку цих сфер. Закуповується обладнання, впроваджуються нові технології та рішення та ін.
  • Ринок праці. Будь-який заклад, що працює в Україні, будь то онлайн-казино Joker або якийсь наземний оператор, потребує різнопрофільних фахівців (маркетологів, економістів, айтішників та ін.). Оскільки брати на роботу мешканців інших країн економічно недоцільно та незручно, компанії відкривають вакансії на українському ринку та працевлаштовують сотні українців.
  • Маркетинг, ІТ. Будь-якій компанії, що надає азартні послуги, потрібна постійна реклама та допомога в ІТ-сфері. Тому вони користуються послугами українських організацій, які працюють у цих напрямках.
  • Благодійність. Більшість операторів для підвищення клієнтської лояльності, просування свого бренду та з іншою метою відраховують частину заробітку благодійним фондам. А дехто навіть створює власні соціальні проєкти. Також багато операторів стають спонсорами різних культурно-масових та спортивних заходів, надають фінансову підтримку командам чи окремим спортсменам.

Чи всі плани вдалося реалізувати?

Уряд України неодноразово заявляв, що йому вдалося реалізувати майже 90% від запланованого. Це справді так, адже було розроблено низку методів, спрямованих на:

  • детінізацію ринку;
  • викорінення нелегалів;
  • боротьбу з лудоманією;
  • залучення нових учасників ринку та ін.

Однак залишилися й відкриті питання, які гальмують розвиток українського азартного бізнесу. Насамперед йдеться про високе податкове навантаження. Оскільки операторам доводиться не лише здійснювати потрійну оплату ліцензій, а й сплачувати високі податки, багато хто не поспішає виходити на український ринок. Вони чекають на прийняття закону про оподаткування та зниження податкового навантаження. Те саме стосується гравців. Їм, незалежно від суми виграних коштів, доводиться сплачувати 19,5% податкових відрахувань. Тому багато хто воліє користуватися послугами операторів, які перебувають у країнах, де зовсім скасовано податок на виграш.

Також не до кінця вирішено питання, пов’язане із роботою нелегалів, які продовжують вести діяльність без ліцензії. Комісія вже розробила низку методів та рішень, спрямованих на боротьбу з ними. Але цього не достатньо. Ринок потрібно повністю виводити з тіні, щоб жодна копійка не проходила повз державний бюджет.

На думку експертів, якщо втілити все задумане в реальність, ринок азартних ігор може вийти на більш високий рівень і приносити більші доходи. Якщо все піде за планом, він щороку поповнюватиме державну скарбницю на 6-7 млрд грн.

Великий Київ у Google News

підписатися