Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків знаходиться у самому центрі старого Києва, скромно розмістившись за спиною пам’ятника Шевченку на вулиці Терещенківській.
Маєток, збудований за проектом архітектора Р. Ф. Мельцера займає одразу два будинки (№15 та №17), та при погляді ззовні одразу привертає увагу світлою палітрою відтінків та легкістю архітектурних прикрас.
Оздоблення будівлі неначе притримується своїх законів, показує застиглу музику каменю, який продовжує жити та викликати відчуття гармонії.
Об’єкти, що зберігаються у Музеї Ханенків – це, певно, найцінніша колекція витворів світового мистецтва в Україні. Рік тому музей святкував свій столітній ювілей, але де-факто нараховує щонайменше 145 років. За цей час колекція встигла вирости з 1250 до 25 000 експонатів.
Декілька революцій, дві світові війни, та майже цілковита покинутість на початку нового тисячоліття – далеко не повний перелік того що пережив культурний фонд Богдана та Варвари Ханенків.
Список шедеврів колекції увінчують такі імена як Рембрандт, Д.-Р. Веласкес, А. ван Дейк, П. Рубенс, Дж. Белліні, Строцці, Х. Сурбаран та ін.
Серед перлин музею – прадавні візантійські ікони, античні реліквії, рідкісні взірці мистецтва країн Буддизму, Японії, Китаю та країн Ісламу.
Увесь цей скарб, звісно, накопичувався не самотужки, а завдяки наполегливості, енергії та організаторським здібностям подружжя. Колекція Ханенків не з’явилась з нічого. Спочатку це буле маленьке зернятко. Ханенки зростили його, перетворивши на могутнє дерево.
Читайте також: Загадкова смерть Петра Столипіна у Києві: аналіз версій
Усе почалось у 1874 році під час весільної подорожі Варвари та Богдана до Італії, звідки вони привезли картину «Дівчина з мертвою пташкою».
Вже в ті часи Богдан палко захоплювався світом мистецтва, був членом Петербурзького товариства заохочення художників й навіть задумувався про власну колекціонерську діяльність. Варвара повністю підтримала чоловіка та розділила його жагу до високого. Так був закладений фундамент майбутньої колекції, якій судилось об’єднати величезну кількість шедеврів з усіх куточків світу.
Богдан Антонович здебільшого цікавився нідерландським мистецтвом сходом, мистецтвом ісламу і, в особливості, зброєю.
Його дружина, в свою чергу, більше любила італійський та французький живопис.
Спочатку Музей Ханенків існував в якості приватної колекції. ЇЇ постійно доповнювало подружжя під час своїх поїздок закордон, а також зусиллями та ентузіазмом мистецького товариства. На такій хвилі найбільш активний період формування колекції Ханенків продовжувався до 1917 року.
Навесні 1917 року Києвом лунає тяжка звістка – Богдан Антонович відходить з життя. За заповітом, його дружина має підготувати приміщення будинку, де зараз міститься європейська частина колекції, до передачі у загальний доступ та перетворення на музей.
За той час, поки Варвара втілювала останню волю чоловіка, Київ спіткало ще одне лихо. У 1919 році столиця була захоплена більшовиками і країна почала переживати далеко не найкращі часи.
Грабувалися покинуті маєтки та палаци: радянська влада розпочала примусову націоналізацію та процеси, характерні для радянської музейної політики, а саме розподіл колекції між різними музеями та державними установами.
Таким чином клопітливо зібрані з усього світу витвори мистецтва розчинились серед регіональних музеїв інших республік.
Більш того, по всій території новоствореної держави почали проводитись приховані, але численні розпродажі коштовностей і картин закордон в цілях «поповнення народної казни».
В результаті таких торгів було назавжди втрачено безліч безцінних речей: візантійські ікони, французькі гобелени, німецький живопис (наприклад, відома картина Лукаса Кранаха Старшого «Адам і Єва»).
Скоріш за все їх прибрав вогонь історії, але цілком ймовірно що вони й досі під пильною охороною знаходяться де-небудь в приватній колекції європейських багатіїв.
Втім, навіть за таких умов музей продовжував свою діяльність і продовжував поповнюватись новими знахідками. Колекція продовжувала повільно зростати різноманітними шляхами.
У 20-х і 30-х роках джерелом об’єктів мистецтва ставали маєтки різних можновладців та заможних родин.
Наприклад, колекція князів Рєпніних з Яготина. Були подарунки або колекції, які були передані за заповітом, як колекція Василя Щавинського. Предмети з античної колекції надійшли з Ольвії або з розкопок на Березані. Деякі експонати надійшли завдяки музейному обміну.
Друга світова війна залишила гіркий слід на тлі усіх проявів людського життя. Мистецтво – не виключення.
Протягом 1941-1943 років окупаційні війська нацистської Німеччини вивезли з колекції музею Богдана та Варвари Ханенків більш ніж 25 0000 експонатів. Переважно це були гравюри, але в їх числі було й 9 цінних скульптур, а також 360 картин.
Читайте також: Маріїнський палац: обитель царів, хворобливих багатіїв, катів та президентів
Післявоєнне відновлення споруди відбувалось дуже повільно та потребувало значних капіталовкладень. Музей став на реконструкцію вже аж кінці 80-х років.
Про цей період розповідає генеральна директорка музею Катерина Чуєва:
«Одного ранку співробітники прийшли на роботу і побачили, що світловий ліхтар над парадними сходами впав вниз і розбився, і стало зрозуміло, що далі тягнути з реконструкцією не можна. Реставрація дому Ханенків (№ 15) тривала до 1998 року. У 2006 році в будинку №17 відкрилася нова експозиція азійського мистецтва».
Сьогодні, прогулюючись цими пишними залами в оточенні полотнищ Рубенса, гравюр Гойї чи китайської порцеляни, важко уявити той об’єм праці, який зосереджений в цьому місці. Кожна картина, кожна фігурка чи шматок тканини був творінням людини, результатом її зусиль та наполегливості.
Величезну кількість сил, ресурсів та часу витратило подружжя Ханенків на те, аби зібрати ці знахідки докупи. Ще більше уваги придавалось аби їх зберегти.
Завдяки сумісній праці митців, меценатів, співробітників музею та просто небайдужих громадян, нині в кожного є можливість самостійно насолоджуватись витворами світового мистецтва прямо в центрі старого міста.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків охоче приймає відвідувачів щодня з 10:30 до 17:30 (окрім понеділка та вівторка).
Для тих, хто не хоче зайвий раз відвідувати громадські місця в період пандемії COVID-19, нагадаємо, що музей представив функцію віртуальної прогулянки експозиціями. Тепер усі бажаючі можуть поблукати маєтком Ханенків не полишаючи сторінки браузера.