4 червня 1863 року в селі Шолудьки народився той, кому судилося стати «київським Гауді». В 1890-х роках Владислав Городецький приїжджає до Києва , де буде працювати понад 30 років. Він ввійде в історію, як автор неймовірних небачених споруд, а ще як ексцентрик, художник, авантюрист та власник першого в місті авто. Як від незначних підрядів Городецький перейшов до будівництва неймовірно дорогих та вишуканих споруд сказати важко.
Хтось вважає, що на користь архітекторові зіграв черговий будівельний був у Києві. Інша частина дослідників вважає, що секрет успіху — вдалий шлюб. Адже Корнелія Марр, дружина архітектора, була дочкою дуже заможного купця ІІІ гільдії, власника заводів Йозефа Марра.
Правда десь посередині. З одного боку, Київ в кінці ХІХ століття йі справді активно змінювався та розбудовувався, тож молодим архітекторам було де проявити себе. А з іншого — шлюб Городецького і Марр газети того часу не з проста називали «Шлюбом століття».
На двох у них було все: Городецький мав шляхетне походження, а Марр — чималий статок. Городецький був талановитим митцем, а Марр — надзвичайно привабливою. Володимир самостійно вигадував для дружини вбрання, готував безліч подарунків і ставився до неї як до витвору мистецтва. До речі, знаменитий Будинок з химерами мав стати казковим житлом для легендарного подружжя.
Читайте також: Чорні та білі смуги в історії Ботанічного саду імені О. Фоміна
Автор заводів
Як недивно, щонайменше три заводи в Києві мали пряме відношення до архітектора Владислава Городецького.
Так, у 1910 році на прохання дружини та її батька, Владислав Городецький розробив проєкт пивного заводу на Куренівці.
Пивний бізнес був спадковим і дістався тестеві Йозефу Марру від його батька, але до певного часу не викликав інтересу. На початку ХХ століття, на той час вже дуже заможний, Йозеф Марр вирішив зробити, так би мовити, реберендинг і побудувати новий завод. Владислав Городецький не тільки розробив проєкт, але й сам контролював будівництво.
Запрацював завод вже в 1913 році. Сьогодні будівля належить Київському вітамінному заводові.
Втім, завод на Куренівці не був першим в житті Городецького. У 1895 році Йосип Кімаєр замовив Городецькому будівництво меблевої фабрики. В будинку розміщалися і виробничі приміщення, і контора, і магазин.
Зараз в будівлі знаходиться один з виходів станції метро «Хрещатик».
Читайте також: Михайло Булгаков, Іван Франко, Микола Гумільов та Анна Ахматова – всі вони вінчалися у Києві
Своєрідну естафету заводів в творчому доробку Городецького продовжило Товариство Південного машинобудівельного заводу. У 1896 році було вирішено побудувати нові виробничі потужності. Задля цього садибу графа Колонно-Чосновського (поблизу вулиці Жилянська) знесли, а чималий майданчик для будівництва повністю довірили Владиславу Городецькому. Який і розробив проєкт майбутнього заводу. До речі саме там розміщалися перша в Києві сталеливарна майстерня та майстерня з виробництва вагонів.
В 1994 році завод став ВАТ «Завод «Ленінська кузня».
Читайте також: Київська спадщина Віктора Васнецова – Володимирський собор
Автор музею та театру
Заводи Владислава Городецького не виглядають такими вже унікальними, а от пройти повз Національного художнього музею України практично неможливо (вулиця Грушевського, 6).
Музей товариства любителів давнини будувався з 1897-1899 рік. І хоча в його зовнішньому вигляді вгадується фірмовий стиль Владислава Городецького, треба сказати, що споруда мала інших авторів.
Так, неймовірні скульптури зробив Еліо Соля, який потім працював і над скульптурами Будинку з химерами.
Вартий уваги і внесок Петра Бойцова, який розробив сам проєкт.
У досить незвичайній ролі виступив Владислав Городецький при будівництві театру Соловцова (площа І. Франка, 3).
Він не має відношення до зовнішнього вигляду самого театру, але долучився до облаштування унікальної зали.
Вважається, що вона була однією з найкомфортабельніших зал Європи.
Автор культових споруд
Історики Києва шукають і знаходять склепи авторства Владислава Городецького на Байковому кладовищі. По деяким з них точно встановлено авторство, але є і декілька таких, які цілком ймовірно могли б бути побудовані за проєктом легендарного архітектора.
Але найвідоміші культові споруди Владислава Городецького це все ж Караїмська кенаса та Костел Святого Миколая.
Вочевидь, архітектор міг створювати культові споруди однаково добре і ті, які відповідали його вірі, і ті, які не відповідали. До того ж, Городецький довів, що може вдало виконувати дві справи одночасно.
З 1899 по 1909 рік Владислав Городецький займається будівництвом найяскравішого готичного костелу Києва (вулиця Велика Васильківська, 77). Загально відомо, що Городецький дуже шанував такий матеріал як бетон і навіть мав власний бетонний завод під Києвом.
Вподобання виявилися дуже корисними при будівництві костелу, адже треба було укріплювати фундамент. Якби не бетон, таку високу спорудо просто не вдалося б побудувати.
Великого значення для оздоблення костелу мали вітражі та фрески, але вони не збереглися до нашого часу. Тож можна лише уявити, яке враження Костел Святого Миколая справляв у свій час.
З 1898 по 1902 рік тривало будівництво Караїмської кенаси (вулиця Ярославів Вал, 7).
При будівництві використовувався той же таки бетон, і знову ж Городецький плідно працював з Соля, який виготовляв оздоблення та скульптури.
На жаль, і кесана зазнала з часом значних втрат — немає більше куполу, зовсім змінилося внутрішнє убранство.
Читайте також: День 1 травня 1986 року. Якою була першотравнева демонстрація на Хрещатику
Автор прибуткових будинків
У Києві є два прибуткових будинки архітектора Владислава Городецького. Перший побудований в 1897-1899 роках для старости хоральної синагоги Льва Бендерського.
Будинок вважався одним з найкрасивіших не тільки в столиці України, а по всій імперії. Однак сьогодні споруда за адресою вулиця Велика-Васильківська, 25 — лише тінь колишньої величі. Він зазнав перебудови в 1930 році, пожежі 1941 року, а потім не досить вдалої реконструкції 1948 року.
Найвідомішим і найяскравішим прибутковим будинком Києва був саме Будинок з химерами. І так, вишуканий зовні, він був побудований саме для комфортного життя.
Обійшлося будівництво автору і власнику — Владиславові Городецькому в 133 тисячі рублів. Це була шалена сума, але й вона могла бути більшою.
Певною мірою зекономити Городецькому вдалося на земельному майданчику, який був практично непридатний для будівництва. Через те, що ділянка була фактично над обривом, Будинок з химерами має з одного боку три, а з іншого шість поверхів.
Квартири у Будинку з химерами були найдорожчими для найму у Києві, 2-3-х кімнатні вартували 420-510 рублів, а шикарні 9-10-кімнатні досягали в ціні 3500 рублів.
Найкращі апартаменти автор залишив для себе — 13 кімнат. На той час квартира Городецького була найбільшою в Києві.
Городецький продумав усе до дрібниць. В його будинку був гараж, адже Городецький був власником першого в Києві автомобіля; каретний сарай, холодильна кімната, пральна та, навіть, корівник, щоб до кави можна було подавати свіже молоко.