Про це йде мова у петиції №9256 на сайті Київради.
Автор петиції Вікторія Норенко зазначає, що кожен киянин користується медпрепаратами, шприцами, крапельницями, рукавичками, масками та іншими медичними інструментами в домашніх умовах. Наразі ці предмети потрапляють в тверді побутові відходи, що є небезпечним, оскільки ці предмети містять залишки органіки або самих препаратів.
До медичних відходів вона відносить:
- використаний медичний інструмент гострі предмети;
- голки, шприци;
- піпетки, ланцети тощо;
- залишки невикористаних медикаментів: таблетки, мазі в тубах, рідина в ампулах, капсули в упаковках;
- прострочені медикаменти в флаконах, ампулах, таблетках, мазі в тубах;
- засоби гігієни та індивідуального захисту (одноразові маски, рукавички).
Даний вид відходів потребує організованого збору та утилізації, щоб жителі кожного району столиці могли здати дані відходи в утилізацію, переконує вона.
Киянка підкреслює, що з огляду на епідеміологічну ситуацію, пов’язану з короновірусом, утилізація небезпечних медичних відходів від населення набуває неабиякої гостроти.
Читайте також: Новий підхід у житлобудуванні, за який київські архітектори отримали визнання індустрії
За її словами, у Громадському бюджеті у 2018 році навіть переміг проєкт № 548 з відкриття такого пілотного пункту, але наразі він не реалізований.
Речовини, що містяться в медичних відходах, негативно впливають на довкілля та здоров’я людей, оскільки:
- накопичуються у ґрунті, водних об’єктах у великих концентраціях, що призводить до порушення природної екосистеми;
- виявляють стійкість порівняно з природними компонентами, негативно на них впливають, навіть у низьких концентраціях (особливо на водну фауну);
- призводять до поширення інфекційних та неінфекційних захворювань (можуть викликати тяжкі захворювання, такі як рак, СНІД, вірусний гепатит, менінгіт, черевний тиф, сказ тощо);
- у контакті з іншими фармацевтичними відходами та речовинами, що переважно є біологічно активними синтетичними сполуками, аналоги яких відсутні у природі, потенційно створюють синергічний та кумулятивний ефект;
- неконтрольоване потрапляння у навколишнє середовище небезпечних фармацевтичних відходів, у складі яких містяться цитотоксичні препарати, антибіотики, препарати з гормономодулювальною, психотропною й наркотичною дією та інші фізіологічно активні речовини негативно, впливає на живі організми та може призвести до непрогнозованих наслідків;
- сучасні очисні споруди України, що побудовані у 60-х роках ХХ ст. не пристосовані до очистки стічних вод від фармацевтичних відходів та інших речовин, що містяться в медичних відходах. Це призводить до безперешкодного їх потрапляння у природні води;
- накопичення залишків фармацевтичних препаратів у питній воді, адже водопостачання понад 75% населення України здійснюють з поверхневих вод. Постійне споживання такої води спричинює звикання людського організму до певних ліків та їх накопичення. Тому у разі захворювання процес лікування ускладнюється, загострюються хронічні хвороби, виникають алергічні реакції тощо.
Нагадаємо, за допомогою смартфона можна перевірити справжність ліків.