Новий підхід у житлобудуванні,
Олександр Білоцький та Олексій Куцало стали авторами нового тренду. За свій проект вони отримали дві престижні міжнародні нагороди. "Великий Київ" пояснює детальнiше.
Чим відомі архітектори?
за який київські архітектори отримали визнання індустрії
Олександр Білоцький та Олексій Куцало є засновниками архітектурної майстерні KYB Architects – молодої амбітної київської компанії, яка вже має кілька знакових проектів в своєму портфоліо.
Ми хотіли виправити помилки, яких часто припускаються під час будівництва житла в Києві. Здається, нам це вдалося, — каже Олександр Білоцький.
Нові підходи компанія випробувала під час проектування та будівництва житлового комплексу DIBROVA PARK біля майбутньої станції метро «Мостицька» та Сирецького лісопарку, що між Виноградарем і Нивками. Саме за цей проект компанія отримала визнання.

До речі, у березні ВК пролетів дроном над будівництвом станції метрополітену. Ви вже бачили це відео?
Автор: Геннадій Борисенко
Дизайн: Анна Барахтянська
Олексій Куцало, Олександр Білоцький
За що отримали нагороди?
200 компаній з 20 країн світу конкурували з архітекторами на двох міжнародних конкурсах. Але київський ЖК двічі взяв гран-прі.
World Architecture Community
Київський ЖК визнано "проривом року"
V Eastern Europe Real Estate Awards
Нагороду можна порівняти з потраплянням до вищої ліги в футболі
Переваги нового підходу
Паркова зона замість двориків
Комплекс має вигляд відкритого кварталу, без огорожі, яка відокремлювала би його від міста. Він формується не каскадними "стінами" з будинків, а окремими вежами. Це дозволило створити спільну територію для всіх. Так замість окремих дворів виросла паркова зона — "зелене ядро" для мешканців комплексу.
Зручне пересування та сполучення з містом
Поруч буде відкрита станція метро "Мостицька". За задумом архітекторів, люди виходитимуть з підземки та прямуватимуть до свого будинку широкою зеленою пішохідною алеєю, яка є віссю нового кварталу. Це питання комфорту та безпечного середовища — всі "на виду", немає "темних кутів". Також не перекриті інші сполучення з міською інфраструктурою.
Зберегли приватність
Простіше кажучи, сусіди не дивляться один одному в вікна. Будинки максимально віддалені один від одного, що робить вид з вікон кращим. Архітектори знайшли баланс між кількістю житла та масштабами природної зони всередині комплексу, не створивши черговий "мурашник".
Вирішили проблему автівок в подвір'ях
На конкурсах журі відзначали розумне розміщення 4-поверхових паркувальних зон київського проекту. Хороші наземні паркінги — це дешевша альтернатива дороговартісним підземним. І водночас безпека дворів — діти, що йдуть до під'їздів чи дитячих майданчиків, не перетинаються з автівками.
Що не так з нинішнім житлом?
Підвищує тривожність мешканців
Соціальні та інфраструктурні проблеми міст, особливо в бідних країнах, формують запит на створення закритих житлових комплексів – Аргентина, Пакистан, Південно-Африканська Республіка… У певний момент вони почали поширюватися і в Європі та США. Але минулого року у Лондоні мерія їх навіть заборонила, адже негативних наслідків більше.

Дослідження у США засвідчили, що рівень злочинності у закритих ЖК такий самий, як і загалом в місті. Однак хибне уявлення про безпеку підвищує тривожність самих мешканців. У підсумку, люди не живуть, а ховаються. Пересуваються «перебіжками»: з «поганої» вулиці на Нивках чи на Троєщині — в свій «хороший» закритий ЖК.


Життя «вікно до вікна»
Живучи роками «вікно до вікна», мешканці можуть відчувати надмірний нагляд. Коли багатоповерхові вежі чи будинки-«стіни» стоять дуже щільно, за тобою можуть спостерігати тисячі незнайомців. Облаштовані ж у дворах біля під'їздів парковки створюють небезпеку для дітей – вони полюбляють ховатися між машинами, і не завжди водії, рушаючи з місця, їх бачать.
Закритий двір перетворюється на "мурашник"
Замкнутий простір спонукає мешканців до обмеженого використання інших можливостей. «Колодязь», в якому вони опиняються, поневолі стає центром майже усієї їхньої активності. Це створює надмірне навантаження на інфраструктуру комплексу. Закритий ЖК з часом перетворюється у такий-собі «мурашник».
Менше можливостей для задоволення власних потреб
Перші поверхи в новобудовах комерційні. Там розміщується безліч невеликих крамничок, салонів краси, кафе та інших закладів буквально у кроковій доступності для мешканців. Мати затишне кафе поруч з домом зручно, але закриті житлові комплекси менш привабливі для бізнесу – адже обмежується і доступ клієнтів ззовні. Це або змушує підвищувати ціни – або, відповідно, знижувати якість послуг, аби бути прибутковими.
Погляд архітекторів
Архітектор Олексій Куцало каже, що міста майбутнього не матимуть єдиного генплану. Підходи у будівництві житлових кварталів будуть різними, але не конкуруватимуть між собою, а доповнюватимуть один одного.

Приміром, "відкрита" DIBROVA PARK має чимало суспільно корисного простору: два торгові центри, спортивний оазис, 3,6 га зеленої території, зручну велоінфраструктуру.
— У квартирах часто відбувається байдикування. Людей потрібно мотивувати виходити з дому. Але як? .. Наприклад, створювати місця щасливих людей. Об'єднувати сусідів зі спільними інтересами. Для цього потрібні зони тяжіння і виразно задані поведінкові сценарії: оригінальні місця відпочинку, гірки, спортивні тренажери, — каже архітектор.
Олексій додає, що ми живемо в борг у майбутніх поколінь. Наприклад, сьогодні боремося з наслідками поганих для міста рішень, ухвалених у 1990-х. Тривалий час і бізнес, і покупці інвестували в неправильні рішення. Київ став заручником історичного процесу… Але зараз є можливості робити наше місто кращим.
©2015 - 2020 ТОВ "Інформаційне агентство"Великий Київ". Всі права захищені.
info@bigkyiv.com.ua
Made on
Tilda