Повільна інтеграція торгівлі і доставки
Будь-яка криза пришвидшує тенденції руху у майбутнє, а від коронакарантиннної кризи взагалі очікували буму онлайн-торгівлі.
І хоча чимало обмежень ще не зняли, а повернення до повноцінної активності поки досить примарне – очевидно, що роздрібна торгівля і сервіси доставки досить повільно зреагували на “вікно можливостей” для нових бізнес-моделей.
Втім, певні зрушення є, а бажання позбавитися «прогулянок» з тяжкими пакетами нікуди не дінеться і після завершення пандемії. «Великий Київ» вивчив новітні тренди – і навіть дарує бізнес-ідею нової моделі роздрібної торгівлі, яка має ось-ось з’явитися.
Довіра і ще раз довіра
Доставка є основою онлайн-торгівлі, а базисом доставки є довіра.
Замість футуристичної доставки дронами ми вже зараз бачимо “армії” піших та велосипедних кур’єрів, «служби таксі», які не мають жодної машини, логістичні компанії, головний актив яких – не склади і вантажівки, а бізнес-моделі і ІТ-алгоритми. І поєднання франчайзингу, краудсорсингу, можливостей геолокації та ІТ-рішень справді зробили доставку набагато «легшою» – і підвищили довіру.
Ми вже забули про «доцифрові» алгоритми доставки – «паперове повідомлення у домашній поштовий ящик», ми вже виграємо день за рахунок смс-інформування.
Ідентифікуватися можна також смартфоном – не треба бігти додому за паспортом. Поштові компанії у конкурентній боротьбі «забули» що таке перерва на обід, робота у пізній час і вихідні тепер норма – людям, які працюють, тепер зручніше.
Довгий час інтернет-торгівля обмежувалася стандартизованими товарами – ніхто ж не хоче отримати «кота в мішку».
У відповідь набули поширення не лише оплата після детального огляду, а й тестування: у поштовому відділенні вже можна і у розетку ввімкнути, і приміряти одяг чи взуття. Всі вже бачили відділення з кабінками? Так, вже можна замовити кілька речей і вибрати ту, що підійде.
Технології GPS-позиціонування та ІТ-рішення управління логістикою дали нам цікаву «гру» – тепер в реальному часі можна спостерігати за посилкою. Так, ось вона ще в відділенні, а зараз – вже їде по трасі, вже – у логістичному перевалочному центрі. Нове слово контролю – датчики температури для термочутливих відправлень, як-то ліки чи продукти.
Ми довіряємо доставці не лише речі, а й наш час – «чекайте кур’єра приблизно в середу протягом дня» просто неможливо у динамічному мегаполісі.
Поки таке можуть собі дозволити лише штатні кур’єри великих будівельних гіпермаркетів, але ці «сервіси» вже програють незалежним доставщикам. ІТ-платформи кур’єрської доставки «Глово», «Ракета» та «УберІтс» зробили бум доставки їжі – і остання компанія таки програма «битву алгоритмів».
Точне керування часом доставки стало визначальним.
І нарешті нам важливо довіряти тому, хто нам везе щось важливе.
Особисті рейтинги кур’єрів – ще одна революція. На цьому тримається платформа послуг «Кабанчик», де в умовах карантину поширилася послуга доставки продуктів. Для доставки чогось цінного можна обрати кур’єра з вищим рейтингом чи вже знайомого, для них теж купа можливостей – чим краще працюєш, тим краще заробиш.
А ось поштомати – автоматичні «камери схову» для посилок – «провалилися». Людям потрібні люди, а не роботи.
Гібридні сервіси: з оффлайну в онлайн і назад
З початком «корона-кризи» більша частина великих торговельних мереж почала пропонувати різноманітні сервіси онлайн-торгівлі та доставки. Десь можна замовити через сайт – і через пару годин замовлення доставить кур’єр. Десь можна замовити завчасно – і пакунок зберуть, лише приходь і на касі розрахуйся без черги.
З’явилися і незалежні сервіси закупок – навіть можна «пройтися» по магазину через відеозв’язок. Але поширення всі вони не отримали – через слабке інформування і «невидимість» у оффлайнових мережах. Саме неінформованістю клієнтів пояснюють провал поштоматів, а «перетягти» людей в онлайн, що звикли «обирати руками», – ще тяжче.
Втім, деякі сервіси з’явилися ще до пандемії. Одна велика мережа «будівельних» супермаркетів вже давно запустила інтернет-магазин – та він так і не став популярним. Інша мережа великих універсальних маркетів будує невеликі магазини на станціях метро – там можна забрати інтернет-замовлення і докупити фізично товари першої необхідності.
Натомість відомий інтернет-магазини вийшов в оффлайн з кількома шоу-румами – для тих, хто полюбляє «помацати». Мережеві супермаркети електроніки давно продають через інтернет-магазини ледь не більше, ніж через оффлайнові. Поштові відділення у великих ТРЦ дозволяють відразу з візка запакувати покупки і відправити – навіть… самому собі!
Подорож покупок: телепортатор замовляли?
Як би не старалися інтернет-магазини розвивати свої сайти, оффлайн-супермаркети все одно попереду за рахунок фізичного контакту покупця з товаром.
Можливість оглянути, помацати, приміряти дуже важлива, і до всього вона сприяє спонтанним покупкам – так, це коли йшли за чимось одним, а веземо повний возик. Звісно, це і вища довіра, і більший вибір, а для продуктів і одягу, тобто того, що ми купуємо часто, це надважливо.
Як не крути, але ми споживаємо набагато більше, аніж раніше, і як наслідок нам доводиться виконувати функції носильника чи перевізника. Ми обтяжуємо себе покупками у буквальному сенсі, але ж хочеться після закупок ще й пройтися, відпочити, поїсти, розважитися.
Трохи рятують камери схову – можна залишити речі там і піти по своїх справах; щоправда, «адміністрація не несе відповідальності». Можна знести все у машину – але треба ще до неї дійти, та й у великому місті користуватися нею не надто зручно.
Так хочеться не просто покласти речі до камери схову, а щоб вони вже почали «подорож» додому.
Власне, знаходячись у іншому місті далеко, це вже зараз можна довірити логістичним компаніям, але як створити такий «телепортатор» при звичайних тижневих закупівлях у великому маркеті? Отримати покупки вдома і швидко – в умовах міста з його заторами. Уявімо, як це може бути, з огляду на тенденції в торгівлі і логістиці.
Отже, наших подорож покупок справді починається з камери схову, але не звичайної, а такого собі «поштомату навиворіт», куди ми кладемо наш пакет і програмуємо місце і час доставки.
Звісно, це може бути і оператор поштового відділення, розташованого просто у шопінг-молі чи на одній з центральних торговельних вулиць міста. Частину речей можна покласти в термопакети чи навіть у переносний холодильник – ніхто ж не хоче, аби розмерзле м’ясо потекло на нову сукню.
Частину замовлення можна додати через онлайн завчасно, ще по дорозі в магазин, або через термінал замовлень у торговому залі – аби не ходити довжелезними рядами супермаркету, товари докладуть перед відправленням.
Так формується Ваш «рахунок товарів», що поступово накопичуються у «камері схову», допоки Ви не натиснете «відправити». Практично, як ми створюємо повідомлення електронною поштою.
Далі починається подорож, яку можна відстежувати через GPS. Замість великих фур, що забирають посилки раз-два на день – невеликі міські фургони, що везуть до локальних відділень у житлових мікрорайонах і курсують досить часто. Це такий собі «громадський транспорт» для покупок: замість сотень і тисяч індивідуальних автівок їх везуть десятки і сотні невеликих електричних фургонів.
Відділення інтегровані з магазинами «біля дому», де є набір товарів першої необхідності, які можна докупити, забираючи замовлення. Інший варіант – кур’єрська доставка, яка на невеликих відстанях від магазину «біля дому» може бути точною по часу, адже кур’єр пересувається у районі пішки чи карго-велосипедом.
Час визначаєте Ви і можете змінювати його через додаток, та й, власне, посилка ж відстежується. Магазин «біля дому» перетворюється на кур’єрський хаб, надаючи їм елементарні послуги: кава, розігрів їжі, вбиральня, зберігання речей…
Хоча така система постачання і сприяє збільшенню покупок за рахунок легкості їх перевезень, не менш важливий ефект отримає і місто, у боротьбі із заторами.
Недосконалість доставки товарів «до дверей» – одна з вагомих причин користуватися у місті автомобілем, особливо для сімей. Але ж подальший розвиток логістичних сервісів може перетворити поїздки за покупками на легкі прогулянки.
Переміщувати в просторі Ваші речі без вашої участі, але відповідально і дуже швидко – хіба не мрія?
Телепортатор замовляли?
Читайте також: Коли в Києві востаннє було добре?