Історію жінки, яка “відремонтувала” прапор, розповів “Українській правді. Життя” її син Дмитро Костюминський.
Чоловік наразі служить у війську на сході. Його мама Ніна Іванівна у 15-річному віці приїхала до Києва з Криму.
Понад 40 років Ніна Іванівна викладає закрійку та шиття у столичному училищі на Нивках. Коли почалася війна, жінка залишалася у столиці навіть тоді, коли до міста підходив ворог.
Вже півтора року вона допомагає місцевому військкомату: шиє прапори для полеглих бійців, реставрує одяг для військових тощо.
Напередодні Дня прапора до брата захисника Олександра звернулися військові і сказали, що великий стяг з підписами бійців, медиків та волонтерів, який привезли у столицю і вже несли на монтаж, надірвався.
Полагодити прапор, розміром 16х23,5 метри і вагою приблизно 45 кг, треба було терміново, але всі відмовлялися.
“Брат звернувся по допомогу до мами, вона погодилася і полагодила прапор самостійно. Племінниця його підписала, і його віддали на монтаж на щоглу. Так на прапорі з’явився підпис і нашої родини”, – розповідає Дмитро.
Військовий зізнається, що для нього дуже важливо те, що символічний прапор потрапив до його мами.
“На початку відео кажуть, що цей прапор проїхав всю Україну. Був у Краматорську. Я зараз знаходжуся трохи далі. Прапор був тут, а на останньому етапі опинився у мене вдома. Це дуже символічно. Віддаю шану своїй мамі, яка долучилася до цього масштабного і сокровенного процесу”, – ділиться Дмитро Костюминський.
Дмитро згадує, що коли він пішов на війну, мама “не ставила йому зайвих питань і все зрозуміла”.
“Вона мене обійняла і сказала: сину, я все розумію, так має бути. Це мене тримає тут. Моя мама – сильний воїн”, – згадує військовий.
Нагадаємо, прапор України з Краматорська підняли поряд з монументом “Батьківщина-мати” у Києві на День прапора України. Перед цим він проїхав понад 4 тис. км, зокрема по всій лінії фронту. Прапор підписали майже 2 тисячі українців: військові, їхні родичі, волонтери, медики тощо. Після свят стяг мають передати до музею.