Про це свідчить відповідь на петицію директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор.
Він зазначив, що це питання потребує комплексного підходу і нині виконати прохання киян неможливо з декількох причин:
- станції метро проєктували та будували за нормами, які не передбачають встановлення захисних екранів або подібних систем;
- облаштування таких систем не передбачено чинними нормами ДБН.
Як запевняє посадовець, щоб встановити захисні екрани у метро, необхідно вирішити низку питань: внести відповідні зміни до ДБН; визначити технічну можливість встановлення захисних конструкцій на станціях з урахуванням їхніх особливостей; впровадити на всіх трьох лініях київського метро систему автокерування поїздів, що “вимагає докорінної зміни наявної системи” руху поїздів. Нова система необхідна, зокрема, для забезпечення точного гальмування поїздів на станціях і відчинення проходів у захисних екранах лише після повної зупинки поїзда.
Крім того, за словами Кандибора, потрібно знайти у бюджеті кошти на виконання всіх цих заходів.
Він додав, що це питання “пропонується реалізувати під час проєктування і будівництва нових ліній та станцій, зокрема четвертої Подільсько-Вигурівської лінії, за умови внесення відповідних змін у ДБН.
Враховуючи викладене, реалізація петиції № 13070 щодо встановлення захисних екранів на станціях Київського метрополітену наразі не вбачається можливою”, – підсумував Кандибор.
Читайте також: Наліпки замість захисних екранів: як захищатимуть пасажирів від падіння на колії у столичній підземці
Нагадаємо, за два тижні червня у Києві три людини потрапили під потяг метро. 28 червня 40-річна жінка впала під потяг на станції метро “Золоті ворота”. Вона загинула. 27 червня на станції метро “Університет” під потяг потрапив чоловік. На щастя, він вижив та не отримав суттєвих ушкоджень. 13 червня на станції метро “Контрактова площа” жінка потрапила під потяг і втратила руку. Наприкінці серпня на станції метро “Університет” з-під вагона дістали 20-річного юнака.