Про це свідчить дослідження вчених Брістольського університету, пише The Guardian.
Для експерименту вчені розробили апарат, який дозволяв їм змоделювати те, що відбувається з аерозолем під час видиху.
Дослідники генерували будь-яку кількість крихітних вірусовмісних частинок і плавно переміщували їх між двома електричними кільцями протягом від п’яти секунд до 20 хвилин, при цьому суворо контролюючи температуру, вологість та ультрафіолетове випромінювання, освітлення.
Як показало дослідження, покидаючи відносно вологі та багаті на вуглекислий газ умови легень, вірусні частки швидко втрачають воду і висихають. Це порушує здатність вірусу заражати клітини людини, але швидкість висихання часток залежить від відносної вологості навколишнього повітря.
При вологості нижче 50% (як сухе повітря в багатьох офісах) вірус втрачав приблизно половину своєї інфекційної здатності за 10 секунд, далі зниження було більш повільним та стійким.
Якщо цей показник сягав 90%, що приблизно еквівалентно парилці або душовій, зниження інфекційності було поступовим: 52% частинок залишалися заразними через 5 хвилин, знижуючись приблизно до 10% через 20 хвилин, після чого не було жодної різниці між двома умовами.
При цьому температура повітря не впливала на інфекційність вірусу, що суперечить поширеній думці про те, що передача вірусу нижче при високих температурах.
На думку вчених, результати ще раз підкреслюють важливість передачі Covid на короткі відстані, причому фізична дистанція та носіння маски, ймовірно, є найефективнішим засобом запобігання інфекції. Вентиляція, хоча й доречна, швидше за все, матиме менший вплив.
Дослідження проводилось з усіма варіантами COVID-19, крім “Омікрону”, експерименти з яким планують провести найближчими тижнями.