Як повідомляє Урядовий портал, відповідну постанову “Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів” сьогодні прийняв Кабмін.
Вона передбачає поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.
Це стосується мийних засобів для побутового та промислового прання, миття й очищення.
Таким чином, зауважили у Кабміні, після внесення змін український технічний регламент буде синхронізований з Регламентом ЄС “Про миючі засоби”.
Провідні країни світу обмежили або повністю заборонили використання фосфатів у мийних засобах ще у 80-90 роках минулого століття та перейшли на використання більш безпечних для довкілля безфосфатних миючих засобів. Маю надію, що, обмеживши вміст фосфатів у мийних засобах, ми отримаємо суттєвий природоохоронний ефект. Та зменшимо “цвітіння” великих річок, які є головними джерелами питної води для українців”, – прокоментував рішення уряду Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.
Він додав, що таке рішення уряду покращить якість води у річках, знизить “цвітіння” водойм, водоканали краще справлятимуться з очищенням стічних вод, оскільки потрапляння фосфатів у довкілля через використання синтетичних мийних засобів та є однією з головних причин забруднення та “цвітіння” водойм.
Для прикладу, дані державного обліку водокористування за 2020 рік свідчать, що торік в українські водойми зі стічними водами потрапило трохи більше 6 тис. тонн фосфатів.
Чим шкідливі фосфати
Фосфати, які містяться у пральних порошках, засобах для миття посуду та прибирання, потрапляють у поверхневі водойми зі стічними водами і фактично стають добривом, яке сприяє прискореному росту синьо-зелених водоростей.
Якщо у водойму потрапляє 1 грам фосфатів, це провокує ріст 5-10 кілограмів (!) синьо-зелених водоростей. При одному пранні фосфатними мийними засобами у воді опиняється до 16 г фосфатів. За оцінками екологів концентрація фосфатів, які надходять із стічними водами на очисні споруди водоканалів перед скидом у водойми, перевищує нормативи скидів у 5-6 разів.
Більшість очисних споруд не спроможні якісно очистити воду при наявності понаднормових концентрацій хімічних речовин. Очисна потужність споруд не була розрахована на таку кількість забруднювачів, яка нині потрапляє у стічні води. Тому сполуки фосфору так чи інакше опиняються у природних водоймах. Застосування сучасних технологій очищення води допомогло б покращити ситуацію, але процес модернізації очисних споруд точно не буде швидким і дешевим.
Відмираючи, синьо-зелені водорості поглинають кисень та виділяють токсичні речовини. Як наслідок – від придухи гине риба та страждають інші представники водної фауни. Катастрофічно знижується придатність води для питних та рекреаційних потреб населення, зростає ризик поширення інфекційних хвороб серед відвідувачів пляжів, втрачається туристична привабливість водних об’єктів.
Читайте також: Ні пити, ні дихати. Три екологічні проблеми, які найбільше хвилюють українців
Нагадаємо, на сайті петицій президента неодноразово з’являлись петиції про заборону фосфатів у мийних засобів, але жодна з них не набрала необхідної кількості голосів.
До слова, українські водойми потрібно рятувати не лише від фосфатів. Наприклад, головна водна артерія України прийняла 723 млн куб. м стічних вод за рік.