На урочистій церемонії передання символічної бойової хоругви були присутні бійці батальйону, а також командир підрозділу, підполковник Юрій «Карл» Чех і командир 1-го корпусу НГУ «Азов», полковник Денис «Редіс» Прокопенко.
Такі заходи проводяться для підняття бойового духу військових та єднання навколо спільних ідей та цінностей «Азову».
Я радий бачити вас усіх сьогодні. Цей день надзвичайно важливий для нас, — сказав друг «Карл». — Ми невтомно працювали три місяці, і тепер ми маємо власний Бойовий Прапор. Це означає, що відсьогодні ми можемо писати власну історію — і писатимемо її в бою. Я вітаю всіх присутніх тут
Понад три роки тому, російські війська розпочали повномасштабне вторгнення. І я хочу, щоб ви розуміли: для нас це історична боротьба, адже війна в Україні розпочалася дуже давно, – сказав друг «Редіс».
За обставин, що склалися у світі, сьогодні Україна — це щит Європи. І одна з причин, чому ми досі продовжуємо опір і разом протистоїмо злу — тут, переді мною.
Було б абсолютно наївно вважати, що росія зупиниться. Ворог ітиме вперед доти, доки не встановить свою диктатуру в усьому світі.
Я радий бачити усіх вас тут, і радий, що в ці нелегкі часи ви знайшли себе в Інтернаціональному батальйоні 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Дякую за вашу роботу, хлопці. Я пишаюся вами всіма. Служити з вами — честь для мене.
Слава Україні! Слава воїнам Інтернаціонального батальйону!
Варто нагадати, що у квітні 2025 року вийшов перший епізод документального проєкту «Підрозділи перемоги» — про 12 бригаду спеціального призначення «Азов».
Про що розповідає фільм:
- Чому їм було важливо повністю відкинути традиції радянської армії?
- Як будували процеси за стандартами НАТО, спираючись на досвід попередніх поколінь українських націоналістів?
- Відколи готувалися до повномасштабної війни?
- Що пережили в Маріуполі у 2022 році?
- Що відбувалося в полоні?
Ми всі пам’ятаємо, які були протистояння в Харкові, – згадує події 2013 року історик та військовослужбовець бригади “Доцент”, – кістяком спротиву російським диверсантам і колабораціоністам стали дуже пасіонарні верстви молоді і не тільки, які об’єднувалися навколо патріотичних організацій, як “Патріот України”, “Автомайдан”, “Футбольні хулігани”, які, як виявилися, більші патріоти, як на той момент силові структури
Про футбольних фанатів, які стали на оборону краю, розповів командир батальйону з позивним “Шик”. Він був у першій сотні “Азову”:
Я можу судити про той підрозділ, в якому я був. І це якраз спільнота ультрасів, які осягнули те, що їм потрібно робити для виживання їхньої країни, для процвітання цієї країни