Він нагадав, що у ніч на 1 червня повітряна тривога розбудила киян о 2.49. Буквально за кілька хвилин прозвучали гучні вибухи над Лівим берегом. А зранку з’явилося повідомлення про те, що всі 10 «Іскандерів» (7 балістичних, 3 – крилатих ракет) знищила ППО, а люди так і не потрапивши в укриття загинули.
“Система мінімізації потенційних людських втрат досі базована на відомому всім заклику «пройти до укриттів». Але цих укриттів фатально бракує, а ті, що є, в критичну мить виявляються зачиненими (як це й сталося в ніч на 1 червня в Деснянському районі). І навіть коли винних у тому, що людей не пускали в поліклініку, знайдуть і покарають, це не змінить ситуації в цілому. Адже, за офіційними повідомленнями, в часи наймасштабніших загроз метро – найнадійніше й наймасштабніше міське укриття – приймало до 30 тисяч городян”, – роздумує Стріха.
Аби киянам було простіше зорієнтуватися, що для них краще в той чи інший період атак, варто під час оповіщення про повітряну тривогу оголошувати, що є загроза удару балістичними ракетами або що атакують дронами (дрони летять повільніше і в людей є більше шансів дійти до сховку в підвал чи метро):
“Якщо ППО збиває зараз усе (чи майже все), що летить на Київ, основна загроза для нас полягає не в прямому влучанні ракети в під’їзд (як це сталося в Дніпрі і в Умані – кожного разу з десятками жертв), а в падінні уламків. В умовах, коли ворог атакує «балістикою», шанс захиститися від уламків у капітальному будинку (в ідеалі – дотримавшись «правила двох стін») значно вищий, ніж на шляху до укриття”.
Нагадаємо, у Києві збирають Раду оборони міста після трагедії через закрите укриття. Мережу облетіла світлина з болючим сюжетом, де дідусь у Києві оплакує онучку та доньку, які загинули під час обстрілів.