У Києві виконають протиаварійні та консерваційні роботи для збереження фундаментів палацу Кирила Розумовського кінця XVIII століття.
Про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Як зазначається, науково-проєктну документацію для проведення робіт розробило архітектурне бюро “Реставратор”.
Проєкт передбачає влаштування конструкцій для постійного захисту фундаментів, реставраційно-консерваційні роботи системи цегляних мурувань фундаментів палацу.
Крім того, у планах – облаштувати вхідну групу з оглядовою галереєю для окремого доступу відвідувачів до пам’ятки.
У Департаменті зазначили, що науково-проєктна документація отримала позитивний експертний звіт державної будівельної експертизи, позитивний висновок Консультативної ради при Департаменті – відтак цю документацію та дозвіл на проведення цього виду реставраційних робіт погоджено.
Також наголошується, що розпочаті на об’єкті роботи, які не передбачені науково-проєктною документацією, мають бути припинені, про що був виданий відповідний припис.
У Департаменті зауважили, що із власником будівлі був підписаний охоронний договір. Ним передбачено, що відповідальність за збереження пам’ятки археології несе безпосередньо балансоутримувач.
Фундаменти палацу Кирила Розумовського вже занесені до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва як щойно виявлений об’єкт. Крім того, Департамент охорони культурної спадщини подав облікову документацію до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКСК).
“На комісії при Міністерстві культури розглянули відповідну документацію та надали рекомендації щодо занесення об’єкта до реєстру нерухомих пам’яток України. Зараз очікуємо підписання відповідного наказу”, – підкреслив кандидат історичних наук, археолог, дослідник пам’ятки Тимур Бобровський.
Довідково. Фундаменти палацу гетьмана України Кирила Розумовського випадково виявив київський мистецтвознавець у березні 2024 року на вулиці Мазепи, 3В у Печерському районі Києва. Наземна частина маєтку складалася з 2 поверхів та була дерев’яною. Наразі від маєтку лишилися тільки цегляні фундаменти з підвалами. Залишки споруди намагалися розібрати забудовники.
Раніше на фундаменті палацу була зведена Київська фортеця. Будівлі її інженерних служб є складовою фортифікаційного комплексу Микільської брами. Щоправда, сам палац простояв тут не довго – його ще за часів Розумовського вивезли з Києва і інше місце. Тому фундамент є лише підземною згадкою про тимчасову забудову гетьмана.
