Голосування триватиме до 19 червня, нагадали у пресслужбі Київської архиєпархії УГКЦ.
На сьогодні вже сформовано остаточний перелік міських об’єктів, що підлягають перейменуванню. До списку ввійшли 296 об’єктів, які було відібрано експертною комісією.
“Серед пропозицій перейменуванню підлягає вулиця Генерала Вітрука у Святошинському районі, яку запропоновано перейменувати на вул. Йосафата Кунцевича, а також вулиця Миколи Раєвського у Печерському районі, яку запропоновано перейменувати на вул. Йосафати Гордашевської“, – повідомили в УГКЦ.
Що відомо про святих
Іван (Йосафат) Кунцевич народився 1580 р. в міщанській родині Гавриїла і Марії, у княжому місті Володимир (раніше Володимир-Волинський). Він був охрещений у місцевій церкві св. Параскевії Іонійської, так званої П’ятниці. Дитинство і молоді роки Іван провів у рідному місті.
В 1596 році, коли Іванові виповнилось 16 років, батьки віддали його на науку й практику купецького ремесла до купця Якинта Поповича, у Вільно (Вільнюс). В 1609 році Йосафат Кунцевич був висвячений митрополитом Іпатієм Потієм на священника.
В 1613 році, за наказом митрополити Вельямина Рутського, Йосафат був поставлений на ігумена Битенського монастиря. Митрополит Вельямин Рутський в 1615 році призначає на Полоцький архієпископський престол Йосафата єпископом помічником. В 1618 році після смерті старенького архиєпископа Гедеона, Йосафат переймає архієпископство у свої руки.
У неділю 12 листопада 1623 він був убитий. Йосафат Кунцевич своєю мученицькою смертю привів до з’єднання більше людей, ніж своєю тяжкою працею за життя. Папа Урбан VIII 16 травня 1643 року причислює священномученика Йосафата Кунцевича до числа блаженних.
Читайте також: Будь ласка, зупиніть це божевілля – член Комісії Київради з питань перейменувань щодо зміни назв 467 вулиць
Блаженна Йосафата (Гордашевська) народилася 20 листопада 1869 року у Львові, в не заможній українській родині. При народженні мала ім’я Михайлина. Коли їй сповнилося 18 років, вона взяла участь у реколекціях, які провадив о. Єремія Ломницький ЧСВВ, який став її духовним провідником
У 1892 році сестра разом з о. Єремією Ломницьким і о. Кирилом Селецьким заснувала в с. Жужіль першу жіночу чернечу спільноту, яка була покликана до апостольської праці серед людей — Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.
Особливою увагою с. Йосафата огортала бідних, хворих та сиріт. Вона мала серце доброго самарянина, яке було надзвичайно чутливе до болю, біди й страждання, якими був переповнений світ навколо неї. Маючи освіту медичної сестри практично допомагала хворим.
Три тижні перед улюбленим святом Йосафати – Благовіщенням Пречистої Діви Марії – 1919 року монахиня передбачила свою смерть. Провіщення збулося і вона померла на 49-му році життя, збулася також її молитва до Господа: «Забери мене з цього світа в тих літах, в яких буду найбільше підготована».
Блаженна Йосафата сповіщає сучасній людині радикальну потребу й красу євангельського життя і хоче розбудити співчуття до потребуючих та турботу про них. Вона навчає нас гармонійно, зрівноважено втілити свою віру в життя, яка є злукою з Христом у любові до ближнього.
Святість Сестри Йосафати полягала в тому, що вона виконувала свою щоденну працю з любов’ю і посвятою, та перебувала в постійній злуці з Христом. Життя с. Йосафати не було сповнене особливими подіями, але вона вирізнялася надзвичайним ставленням до Бога, завжди залишаючи Йому широке місце у своєму серці й у конкретному, ревному служінні потребам свого народу.
Як писав “ВК“, згідно із рекомендаціями експертної з питань найменувань Київради, вулицю Миколи Раєвського пропонується перейменувати на честь Дмитра Донцова.
Як взяти участь у голосуванні щодо перейменування вулиць: покрокова інструкція. За словами заступника голови КМДА Петра Оленича, вже 100 000 українців взяли участь у голосуванні за дерусифікацію вулиць Києва.