Як повідомляє Центр громадського здоров’я, висновки відповідного дослідження опубліковано в журналі JAMA Network.
Автори дослідження вивчили дані про 465 288 учасників біобанку Британії (UK Biobank) віком від 37 до 73 років, у яких спочатку не було хронічної хвороби нирок. Вони були розділені на кілька категорій залежно від частоти додавання солі в їжу – ніколи, рідко, інколи, зазвичай та завжди.
Учасники самі повідомляли про те, як часто вони додають сіль у готову їжу. Ті, хто часто додавав сіль, з більшою ймовірністю мали вищий індекс маси тіла та знижену швидкість клубочкової фільтрації (основного показника, що характеризує функцію нирок). Також наголошується, що люди зі звичкою досолювати їжу частіше були курцями, страждали на діабет і серцево-судинні захворювання.
Дослідники розрахували вплив ризиків з огляду на такі додаткові фактори, як вік, стать, раса, етнічна приналежність, індекс маси тіла, статус куріння та вживання алкоголю, регулярна фізична активність, високий рівень холестерину, цукровий діабет та інші захворювання.
Протягом періоду спостереження, а це понад 11 років, було зафіксовано 22 031 випадок хронічної хвороби нирок. Ті, хто повідомляв, що інколи, зазвичай і завжди додавав сіль у їжу, мали підвищений ризик розвитку хронічної хвороби нирок порівняно з тими, хто повідомляв, що ніколи або рідко додавав сіль у їжу.
Науковці роблять висновок, що зменшення додавання солі до страв може сприяти зниженню ризику хронічної хвороби нирок.
Під хронічною хворобою нирок мається на увазі протікання патологічних процесів, які призводять до незворотних порушень у роботі нирок та їхньої нездатності виконувати свої функції щодо очищення крові та виведення зайвої рідини.
У ЦГЗ нагадують, що майже 90% українців споживають удвічі більше солі, ніж рекомендує ВООЗ, – 12 г на добу замість рекомендованих 5г (близько 1 чайної ложки на добу).
Читайте також: Взимку шкіра лущиться і тріскається: як доглядати за обличчям і руками під час холодів
Нагадаємо, чим більше у продукта глікемічний індекс, тим він шкідливіший.