Ділянка київського лікаря зі ставком і купальнею через понад 100 років стала площею з театром

Автор: Любава Лисичкіна
21:42 26.11

Мова йде про місце, де зараз розташований театр Франка.

Ділянка київського лікаря зі ставком і купальнею через понад 100 років стала площею з театром Фото: "Київ, жива історія"

Старе фото опублікували в Telegram-каналі спільноти “Київ, жива історія”.  

“1870-ті. Перед вами майбутня площа Франка. А на місці хати (садиба Мерінга) буде театр Франка”, – йдеться в повідомленні.

Фрідріх Фрідріхович Мерінг – один із найбільш видатних і популярних київських лікарів, заслужений професор Київського університету, власник відомої однойменної садиби в центрі Києва. Про нього, як про відомого на той час лікаря та землекористувача, відомо чимало цікавого. Зокрема, “Цікавий Київ” пише, що Мерінг «постійно купував і продавав різні маєтки і взагалі нерухомість». Із професорською платнею в університеті 3500 карбованців на рік він був найбагатшим лікарем в імперії, маючи мільйонні статки. В заповіті Фрідріх Мерінг відписав дружині та дітям (трьом синам і двом донькам) шість маєтків у Київській, три маєтки в Полтавській, лісову дачу і два маєтки в Подільській губерніях, а також кілька будинків і «пустопорожніх» місць у величезній садибі в центрі Києва, яку кияни назвали Мерінгівським садом.

Скуповувати ділянки в центрі Києва, в аристократичному районі Липки, Фрідріх Мерінг почав одразу після переїзду в місто. Однією з перших 1855 року він придбав невелику садибу в аптекаря Ейсмана. У 1860-му за 4500 карбованців сріблом — дерев’яний будинок і 508 квадратних саженів землі у таємного радника графа Януша Ільїнського. У 1869 році Мерінгу дісталася частина садиби, що колись належала знаменитому канцлерові катерининських часів графові Безбородку, що пізніше перейшла у володіння жандармського корпусу.

За кілька років Мерінгу вдалося здійснити приголомшливу операцію. Величезну частину свого київського володіння професор медицини придбав у Трепова, петербурзького обер-поліцмейстера і градоначальника, сумнозвісного тим, що в нього стріляла Віра Засулич.

Мерінг, взявши на себе деякі витрати у зв’язку з прокладанням вулиці Банкової через придбану садибу, розбиває маєток на окремі ділянки і забудовує. Переважно на Банковій і Хрещатику. З міською думою він укладає договір про спільне впорядкування Банкової, зобов’язуючись на виділені йому 4301 карбованець зробити в потрібних місцях греблі й насипи, а потім — ще і тротуар із тумбами. На Банковій №№ 9-11 в 1874-1875 роках за проектом Шилле зводять дві однакові, симетрично розташовані двоповерхові кам’яні будівлі з ефектними кутовими башточками зі шпилями.

Пристрасний «землезбирач» скупив майже всі будинки, що прилягали з лівого боку Хрещатика до його маєтку. Мерінгівський сад являв собою парк з алеями, оранжереями, ставком, парковими спорудами. Хоча за попередніх власників ця обширна територія була непоганим комерційним підприємством. У Мерінгівському саду був цирк Крутикова, до якого проклали узвіз від вулиці Інститутської, ковзанка, тут же діяло товариство велосипедистів.

Тож основна частина території садиби являла собою патріархальний маєток із ставком, купальнею, садом, городом.

“Мерінгів сад” був добре знайомий киянам – на ставку холодними зимами влаштовували громадську ковзанку.

До слова, книга Сергія Плохія про окупацію ЧАЕС потрапила до світового ТОП за версією The Telegraph.

Великий Київ у Google News

підписатися