Чим «відзначився» владика Павло у політичному житті Києва пригадає кореспондент «Великого Києва».
Звільнити церковну територію від нецерковних установ
«Я хотів піти у Київраду, щоб подбати про Києво-Печерську Лавру, а також звільнити територію від усього зайвого», – так під час особистої зустрічі розповідав мені намісник Лаври Павло Лебідь у 2010 році.
«Все зайве» – це музеї, які діють на території, навчальний заклад та медична установа. Також у інтерв’ю РІСУ священнослужитель розповідав, що велику територію треба доглядати та прибирати, тому «потрібні на все гроші», і земля.
«Цей час приніс плоди. Не тільки в моє життя, – казав про депутатство у 2008-2009 рр. Павло Лебідь, – це виділення багатьох ділянок землі, відпрацювання деяких документів, навіть у судових рішеннях».
Найбільший конфлікт мав щодо Музею декоративного мистецтва. Казав, що там має бути храм та відправлятися літургія:
«Сьогодні деякі горлопани – бо інакше їх не можна назвати – начинають кричати: от монахи встають. Скажіть, будь ласка, а монастир будувався для музеїв? – Ні. Чому не перенести в міністерство культури і таке подібне. Чому б не віднести горшки в якесь інше місце, чи в Верховну Раду? Хай би подивилися, як було колись. Дійсно, мистецтво ж. Сьогодні яке мистецтво? Сьогодні страх, а не мистецтво. Картини? Вишиті? Красиві? – Все знівечене».
Настанови «грішникам»
«Грішники» до Павла ходили не прості. Це і ті, що очолювали державу, і такі, що робили найбільші злочини.
Приходив до архієпископа на розмову Микола Азаров, був і серійний вбивця Анатолій Онопрієнко, жертвами якого стали понад півсотні людей. Про останнього Павло розповів у інтерв’ю дружині Медведчука Оксані Марченко. Казав, що маніяк сповідався йому у своїх злочинах, проте священик не розповів про це тодішній комуністичній владі. Зрадив таємниці сповіді у 2021 році, через багато років після публічної страти злочинця.
А от щодо політиків, зізнавався що вів перемовини про співпрацю і з комуністами. Товаришував з Ігорем Калєтніком. Проте рідною називав «Партію регіонів»:
«Я є священик, я маю свою думку і не можу бути на чиїсь стороні. Я був в Партії Регіонів і я є. Я був її засновником – я, Микола Янович Азаров, Микола Васильович Рибак. Я маю свою думку», – казав Павло. Та додавав, що в багатьох питаннях не розділяє позицію діючої на той час влади (у 2010 році).
Казав, що вперше до Київради мусів піти – бо світські не тямлять у справах церковних:
«Сьогодні в такий непростий час приходиться і священику займатися політикою. Тому що люди практично невіруючі, а якщо віруючі, то вони нерелігійні, вони не знають ні догматів Церкви, не знають нічого. І приходиться священику відстоювати ті істини, які мають бути в суспільстві. От, наприклад, дадуть депутати 10 кубів газу. А хіба можна ними опалити храм?»
Зважаючи, що духовне наставництво священика має завершуватись там, де є місце сповіді та літургійної єдності, вочевидь, Павло Лебідь, відчував конфлікт між служінням церкві та політиці. Про це свідчать його заяви про те, що не планує на вибори вдруге, не має спільної діяльності з керівниками держави та не претендує на світське лідерство.
Водночас, вже незабаром, пішов до Київради вдруге.
Не ходив на засідання та віддавав картку для голосування
Якщо під час першого депутатства, так виглядає, що архієпископ Павло насправді вирішував питання Києво-Печерської Лаври та правдами і неправдами обороняв майно, як своє, то другий похід був формальністю.
Важко сказати, чи таким чином відпрацьовував своїм підопічним за послуги, чи мав домовленість про вплив на життя Києва, як «творець» Партії Регіонів, однак впродовж двох років його голос вірно служив рішенням партійного осередку. За 2 роки у 2012-2013 рр. майже не ходив на засідання, а в ЗМІ повідомляли, що не був зовсім. Згодом сам казав, що спочатку з’являвся, а потім розчарувався в політиці, тому не знає, хто там за що його карткою голосує.
Так, 28 лютого 2013 року його картка “проголосувала” за внесення змін до програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2011-2012 роки. Видимий голос «невидимого» митрополита став вирішальним – 61-м – для ухвалення рішення. Йшлося про близько 30 приміщень, які, переважно, знаходились у центрі міста на вулицях Рейтарська, Шовковична, Городецького, Хрещатик.
Наступним служителям без вивчення діяльності намісника Павла Лебідя не обійтися
Вочевидь, тій церковній організації, якій передадуть у тривале користування храми та монастирі Києво-Печерської Лаври, доведеться розібратися, за якими документами були встановлені межі території, на яких правах користування відбувається те чи інше приміщення. Ще – вирішити, якою буде взаємодія зі світськими організаціями – музеями, навчальними закладами та медичними корпусами.
Для прикладу, музей Театрального, музичного та кіномистецтва України розташований у приміщенні колишньої келії. Не зайвим було б зібрати історичні довідки про нього та зберегти як спадщину – не лише музейну, а і духовну.
Також у печерах зберігаються мощі святих. Тому, вочевидь, доведеться шукати людей, які навчать догляду за ними в залежності від глибини розташування під землею та температурних умов.
А ще – дослідити, чи всі цінності печер збереглися у період воєнного стану. Адже вони важливі не лише православній спільноті віруючих, але і громаді краю. Для прикладу, мироточива глава Папи Климентія заступника Київської Русі – це знахідка кримська – бо саме там, біля берегів Чорного моря, відбулося одне з найбільших чудес за посередництвом католицького понтифіка.
А те, що вже можна побачити наочно – це зовнішні зміни в храмах Києво-Печерської Лаври. Як от портрет, фото з яким нещодавно облетіло ЗМІ. На ньому митрополит за життя намалював себе, як земного кандидата у святі.
Як писав “Великий Київ”, Успенський собор та Трапезна церква до кінця 2022 року перебували у погодинній оренді УПЦ МП. Проте державна не продовжила договір користування. З нового року в Успенському соборі і Трапезному храмі вже не буде богослужінь УПЦ (МП). 1 січня представників Московського патріархату не пустили до Верхньої лаври, а Успенський собор та Трапезну церкву Києво-Печерської Лаври повернули державі. Також держава розпочне розслідування будівництв на території Києво-Печерської та Почаївської лавр. Різдвяне богослужіння у Успенському соборі завтра проведе предстоятель ПЦУ Епіфаній.