Богослужіння УПЦ розпочалося о 6.30. Частина монахів повідомляє, що виселятися з Лаври не варто, інші – кажуть, що треба упокоритися та залишити територію.
Виселятися все ж почали – ще за тиждень журналісти побачили, як на монахи та монахині пакують речі, а згодом зі стін у переходах між Ближніми і Дальніми печерами зникла частина ікон.
З 30 березня на території Лаври почне працювати міжвідомча комісія та відбудеться інвентаризація майна. Планують перевірити наявність музейних об’єктів.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що чимало побутових речей, які були в користуванні, не можуть бути особистими, оскільки багато з них куплено за пожертви парафіян.
“Нам потрібно перевірити 700+ музейних об’єктів, які знаходилися в користуванні цієї митрополії, і перевірити стан печер”, – сказав Ткаченко.
У перші дні березня комісія Мінкульту перевіряла стан печер та підземних храмів, де перебувають мощі понад сотні святих. Про результати цієї ревізії поки не звітували.
Тим часом, 23 березня позов від чоловічого монастиря УПЦ надійшов до Господарського суду Києва, в якому вимагають визнати виселення неправомірним.
«Отримали нову вимогу про виселення із корпусу №34, який ми відбудували з руїн. Ніхто не виселятиметься ані з 34 корпусу, ані з інших корпусів. Адже для цього немає жодної вказівки про розрив договорів з боку Кабінету міністрів та президента. Хто такі директор музею та міністр культури? Такі ж звичайні люди, як ми. Вони повинні виконувати закон держави й мати трохи страху Божого. Немає судового рішення», – заявив намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ митрополит Павло (Петро Лебідь) у черговому відеомонолозі.
У січні в Православній церкві України зазначили, що вони, як правонаступники Київської Митрополії, мають повне право на її спадщину – Києво-Печерську Лавру. У ПЦУ опублікували історичні дані, які їм відомі. Зокрема, що історично давня Київська Митрополія існувала з Лаврою близько 635 років (1051 – 1686), а Московський Патріархат владарював у святині майже вдвічі менше – 337 (1686 – 2023).
Також історики підтверджують, що засновники монастирського способу життя на території майбутньої Лаври, найголовніші постаті та творці лаврського способу життя Антоній та Феодосій Печерські не мали відношення до Москви.
Нагадаємо, кореспондент “ВК” у лютому відвідував особисто печери, щоб побачити, у якому вони перебувають стані через рік після початку повномасштабного вторгнення. також “ВК” розповідав, як відбувалася передача території у 90-их, а ще – про те, чим “прославився” митрополит Павло Лебідь в політиці, коли працював в Київраді.