“Давай мішок на голову вдягнемо і десь приб’ємо” – пес Бодя ледь не загинув під час евакуації з Запоріжжя

Історію порятунку собаки, якого ледь не вбили під час переселення з Запоріжжя розповіли транзитному центрі для евакуйованих. Втікаючи від війни з села Юрківка власники не знали, що робити з двома собаками.

У них було дві собаки: один цуцик маленький, а Бодя — величенький. І просто сказали, що вони не хочуть з ним їхати, розповіла журналістам Суспільного Анна Лихоніна, начальниця відділу департаменту соцзахисту міста Запоріжжя. Ми відповіли, що не знаємо, чи зможемо знайти йому житло. І після цього волонтери почули на транзиті, як сім’я вирішувала, що робити з собакою. Вони казали: “Ну, давай ми мішок на голову вдягнемо і там десь приб’ємо

Працівники центру у Запоріжжі облаштували спеціальні вольєри для тварин та самотужки шукають їм нові домівки. Однак Бодя досить великий пес, і знайти йому господарів було не просто. Однак, тварину вдалося зберегти, і тепер його забрав собі ветеран  Віктор Растворов, який дійзнався від знайомої про собаку, якому не можуть знайти нових господарів.

Я давно вже хотів завести… Щоб у мене в будинку був собака, ну, і знайома подзвонила дружині моїй колишній і каже, що є собака, хочете — прийдіть і подивіться. Ми тільки фотографію подивилися — нам зразу дуже сподовся Бодя, ми поїхали та забрали

Пес швидко адаптувався до нового місця, оббігав місцину, обнюхав усі закутки та оселився, як удома, розповів Віктор Растворов.

Я навіть якщо іду в магазин, виходжу з дому, то він починає лаяти, мене не пускає, бо не хоче залишатися сам. Собака наляканий. Буває ж, б’ють “шахеди”, наше ППО працює — він ховається. Там є будка, прям у будку залазить. Коли стріляють, він лякається

Тепер чекає на нову домівку ще один чотирилапий мешканець центру на ім’я Джек. Пса евакуювали разом з господарями — подружньою парою, з Комишуваської громади, розповідає Анна Лихоніна:

Звідти масово виїжджали люди. Люди поїхали жити на гуртожиток і залишили його нам. Вони підійшли і попросили його хоча б кормити. Ну, так він в нас прижився, гарний хлопчик. Спочатку, тиждень, було дуже важко, він був в дуже сильному стресі. Він не їв. Зараз дуже активний, дуже грайливий, він дуже комунікабельний, дуже любить гуляти