Деякі історики та етнографи стверджують, що такої традиції в Україні не існувало, і що купатися в ополонках на Водохреще почали не так давно, запозичивши цей звичай у російській культурі.
Інші ж наполягають, що у деяких регіонах України купання в освяченій воді таки були зафіксовані і навіть описані науковцями у їхніх працях. Ополонки у формі хреста на Йордан або Ардан прорубували вже у ХІХ сторіччі. Але 150 чи 200 років тому ніхто не приходив до ополонки у плавках та із рушником спеціально, аби скупатися. Урочиста процесія ішла до річки, озера чи ставка, священник читав молитву і занурював срібного хреста у воду, після цього вона вважалася освяченою.
«Той третій празник» має християнську основу але із ним пов’язано багато давніх дохристиянських обрядових дій із водою. Як правило, після освячення водойм, усі присутні намагалися якнайшвидше набрати і віднести додому свяченої води. Дівчата влаштовували справжні перегони із глеками. Того ж дня молодиці умивалися свяченою водою. Іноді у воду для вмивання кидали намисто, чи ягоди калини – щоб зберегти красу. Перший ректор Київського університету Михайло Максимович записував етнографічні матеріали на Київщині і, зокрема, згадував про те, що молоді жінки вмивають обличчя в йорданський ополонках.
Свяченою водою освячували домівки, пили її, використовували як ліки, скроплювали ниви перед посівом.
Що ж стосується купань на Йордан, то бувало, що молоді парубки влаштовували біля ополонок штовханину, намагаючись зіпхнути один одного у воду, або ж навмисне стрибали у крижані водойми. Але такі купання пов’язували не із очищенням від гріхів, у воду стрибали, вважаючи, що хто на Водохреще скупається, той буде здоровим цілий рік або і довше.
Але такі купання на свято були швидше рідкістю, аніж звичаєм і зустрічалися переважно у центральних та східних областях України. Купання в йорданських ополонках науковці фіксували на Волині, Поділлі, Буковині.
Фольклорист Олександр Потебня писав, що подекуди у прорубах купали хворих дітей, вірячи, що свячена вода зцілить їх. У деяких регіонах України на Йордан купалися хворі на шкірну хворобу – коросту, так вони намагалися позбутися недуги.
Отже, і тоді і зараз купання пов’язували не з духовним очищенням, а із тілесним здоров’ям.
І тут треба зазначити, що якщо вам дуже хочеться випробувати на собі силу крижаної води, то краще звикати до таких процедур поступово. Бо одна справа, якщо ви регулярно занурюєтеся у холодну воду бодай на кілька хвилин, а зовсім інша, стрибнути у крижану воду один раз на рік – на Водохреще. Лікарі попереджають, що такі експерименти можуть бути не те що не корисними, а навіть шкідливими для серцево-судинної системи. Особливо у комплекті із алкоголем.
Українська церква також не висловлює захвату від йорданських купань у водоймах і наголошує на тому, що хрещення Ісуса в ріці Йордан і очищення від гріхів нічого спільного із водними процедурами в ополонках не мають.