Про те, які важливі моменти потрібно врахувати, перш ніж знайти правильну відповідь на нериторичне запитання «Бігати чи не бігати після інфаркту?» розповіла лікарка-кардіолог Анна Солощенко.
1. Процес заживлення «ранки», що утворилася під час інфаркту, триває приблизно місяць. Цей час ми можемо дозволити собі лише незначні фізичні навантаження. Біг, підйом та перенесення важких предметів, професійний спорт відкладаємо на потім.
2. Інфаркт це стрес та перебудова роботи серця, дуже великі та складні. Тому після перенесеного інфаркту ми маємо вчитися фізичній активності майже з нуля. Головний принцип – поступове збільшення навантаження під контролем скарг та самопочуття.
“Ми не маємо допускати задишки, болю в грудній клітині чи серцебиття. Будь яких неприємних симптомів. Якщо вони виникають при збільшенні навантаження – повертайтесь до попереднього ступеню складності та зверніться до вашого кардіолога. Якщо ранка через місяць затягнулася – це не час для спортивних досягнень, це час для повільної реабілітації та поступового прогресу”, – говорить Солощенко.
3. Через 2 місяці після інфаркт ваш кардіолог має направити вас на пробу із фізичним навантаженням. Це тредміл тест (бігова доріжка) або велоергометрія (велотренажер). Поки ви проходити навантаження, лікар ретельно фіксує зміни на ЕКГ, тиск та пульс. Якщо тест пройдено – можна разом із лікарем поступово готуватися до відновлення пробіжок. Повторювати таке обстеження варто раз на рік.
4. Реальний час, який знадобиться на поступову реабілітацію, займе від 6 до 1 2місяців. Це буде залежати від багатьох обставин і має вирішувати кардіолог. Не випадковий кардіолог, до якого ви зазирнули на 15 хвилин вперше та востаннє. А ваш постійний лікар, що веде вас та регулярно оглядає.
5. Необхідна умова відновлення пробіжок – ретельно підібрані ліки. Розріджувачі крові, препарати від холестерину, тиску, для лікування та попередження серцевої недостатності тощо. Якщо всі ці ліки не підібрані спеціалістом – бігати не можна, бо навантаження на серце буде надзвичайно високим, а захисту нуль.
6. Дуже -дуже бажано, щоб пацієнту під час чи після інфаркту було проведено коронарографію – це дослідження, коли контрастну речовину пропускають крізь артерії серця, що живлять наше сердечко. Під час цього обстеження ми бачимо атеросклеротичні бляшки, що звужують просвіт цих важливих судинок. І ту бляшку, що стала причиною інфаркту , і ті, що можуть стати причиною наступних. Також під час цього обстеження можна розширити звуження, поставивши туди спеціальний «з0нтик», стент, що відновіть кровоток та живлення серцевого м’язу
7. Регулярні огляди кардіолога. При чому на кожному візиті лікар має призначати час наступного, а ви маєте його не прогавити, звичайно
8. Важливо, щоб під час навантаження не виникало виражених скарг. Серцебиття, здавлювання або печії за грудиною, задишки, надмірної втоми. Якщо таке трапляється, звісно, необхідно звернутися до кардіолога та зменшити інтенсивність навантаження.
9. Не забуваємо, що основне під час занять спортом – це контроль пульсу . Під час пробіжки або іншого тренування звертайте увагу на показники фітнес браслету. Допустимий пульс під час пробіжки ви легко зможете розрахувати за формулою 60-70% від 220 мінус вік. Але 60-70% це цифра для людей із проведеною коронарографіює, після якої було відновлено кровотік. Іншим пацієнтам допустимий відсоток розрахує кардіолог.
10. Якщо навіть ви бігали до інфаркту, то необов’язково повертатися саме до пробіжок. Можна вибрати і інші кардіо навантаження. Скандинавська ходьба, плавання, велопрогулянки, фітнес, великий теніс тощо.
Головне – регулярність, поступове досягнення бажаних навантажень, тримати допустимий пульс, не мати скарг і пити всі необхідні ліки постійно, а не «пропивати», говорить лікарка.
Відомо, Інститут Амосова здійснюватиме діагностичне тестування чотирьох рідкісних хвороб.