Акцію підтримали близько сотні активістів, які впевнені: замість того, щоб шукати справжніх вбивць, слідство просто призначило “винних” – військового і музиканта Андрія Антоненка, дитячого кардіохірурга і волонтера Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь.
Вся справа – від підозри до експертиз – шита білими нитками. Підозрюваних незаконно утримували за гратами, обвинувачення фальсифікує справу, і весь цей фарс – знущання з невинних. Факт очевидний – Національна поліція не впоралася з розслідуванням і не може об’єктивно вести справу”, – кажуть організатори акції.
Навпроти входу до міністерства учасники акції встановили банер з вимогами: припинити переслідування невинних, провести внутрішнє розслідування в Нацполіції та покарати винних у фальсифікації справи, передати справу іншим органам досудового слідства.
Як розповіли учасники акції, вимоги до новопризначеного керівництва МВС (Дениса Монастирського) в активістів залишатимуться “ті ж самі, що й до старого”: справедливе, неупереджене розслідування вбивства Шеремета.
На завершення акції учасники запалили “фаєри” та розкидали шашки з кольоровим димом.
Зауважимо, сьогоднішня акція була першим “бойовим хрещенням” нового очільника МВС Дениса Монастирського.
Сам він на ресурсах міністерства оприлюднив власну позицію щодо цієї справи.
Рідні, близькі, українське суспільство – всі ми маємо дочекатися рішення суду, який встановить істину у цій справі. Саме від двох суддів та трьох присяжних, які відібрані стороною обвинувачення і стороною захисту, залежить доля трьох підозрюваних у загибелі Павла Шеремета. Тільки після оголошення вироку суду можна буде робити висновки щодо якості та професіоналізму слідства”, – написав він.
Нагадаємо, 20 липня 2016 року в центрі Києва під час вибуху машини керівника інтернет-видання “Українська правда” Олени Притули загинув журналіст Павло Шеремет. 12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета – військової медсестри Яни Дугарь, лікарки Юлії Кузьменко, та ветерана АТО Андрія Антоненка. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою.
Пізніше з СІЗО усіх випустили – у серпні 2020 року під цілодобовий домашній арешт вийшла Юлія Кузьменко, у травні 2020 року суд відпустив під заставу у 168 тисяч гривень Яну Дугарь. Найдовше у СІЗО перебував Андрій Антоненко – понад 500 днів. Лише у травні 2021 року його відпустили під цілодобовий домашній арешт до середини серпня.
Підозрювані та їхні адвокати відкидають звинувачення і наголошують на численних розбіжностях у матеріалах слідства. Колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, коли ще перебував на посаді, стверджував, що суттєвих розбіжностей немає.
Справу розглядає Шевченківський районний суд Києва. Наразі провину Дугарь, Антоненка й Кузьменко не доведено. Останнє засідання було 29 червня. На цьому етапі вивчаються докази, зокрема, аудіозаписи розмов.