Чому стогне Дніпр широкий?

Автор: Мирослава Смоліна
12:58 24.07

Всі київські пляжі вкотре закриті для купання. Дніпро більше не витримує навантаження, покладеного на нього людьми. Як так сталося, що головна річка країни втрачає свої води й береги?

Чому стогне Дніпр широкий? Фото: kiev.sq.com.ua

Дніпро, який ми втратили

Читайте також: У Дніпрі знову гості з морів із жалами, які псують якість води (ВІДЕО)

Стародавні греки називали його Борисфеном, римляни – Данапрісом, а наші пращури – Славутичем. Сучасну назву Дніпро отримав від скіфів: “Данапро” означало “глибока вода”. Й у всі віки ця ріка мала важливе значення для людей, що жили поруч. Вона давала їм воду й рибу, дозволяла подорожувати й перевозити товари, приносила прибуток у вигляді мита від торговців, що плавали Дніпром з півночі до греків.

Не дарма ж давньогрецький історик, географ і мандрівник Геродот називав її “найприбутковішою”.
Він писав: “Борисфен – найприбутковіша ріка: по берегах її простягаються прекрасні огрядні пасовиська для худоби; в ній водиться у великих кількостях найкраща риба; вода приємна на смак для пиття і прозора. Посіви уздовж берегів Борисфена чудові, а там, де земля незасіяна, розкинулась висока трава. У гирлі Борисфена сама собою осідає незліченна кількість солі. У річці водяться величезні безкісткові риби під назвою “антакеї” (так колись називали білугу – ред.) і є багато інших чудасій…”

Фото: facebook.com. Клуб коренного киевлянина

Читайте також: Міжнародний день Дніпра: топ фактів про річку та її екологічний стан

Через віки письменник Микола Гоголь переконуватиме читача, що у всьому світі немає річки, яка могла б зрівнялася з Дніпром. Хто ж не пам’ятає зі школи його: “Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої… Дивишся, і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він зі скла, і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в’ється по зеленому світу… Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! Немає рівної йому ріки на світі”.

Фото: facebook.com. Клуб коренного киевлянина

Читайте також: Цвіте і стогне Дніпр широкий. Стан головної водної артерії країни визнали катастрофічним

Але таким Дніпро – з чистою сріблястою водою, щедрий на рибу, повноводний та надихаючий митців задивлятися на свою велич та красу – залишився лише на сторінках старих книг. Нині птахи легко єднають його береги перельотами, рибаки не чекають від нього осетра, а санітарні служби не радять не те що пити, навіть купатися у його водах.

Днями всі київські пляжі були закриті для купання. Майже два десятки місць для організованого відпочинку на воді отримали тимчасовий статус “Не купатися”. Але кого це вже дивує? Схожа ситуація відбувається щороку.

У спеку у дніпровських водах активно розмножуються синьозелені водорості, або ціанобактерії. Вони створюють своєрідну плівку на воді, що призводить до дефіциту кисню та викликає масову загибель риби від задухи. Фахівці зазвичай делікатно характеризують такий стан водойми як суттєве погіршення санітарної якості води. Але якщо казати по-простому – річка гниє.

Вже не чути, як “реве ревучий”

Читайте також: Екологічна катастрофа на узбережжі Дніпра. Суша завалена мертвою рибою (ФОТО) 

Вважається, що основним стримуючим цвітіння води чинником є швидкість течії. У Дніпрі вода рухається повільно – течія вимушено затихла після будівництва каскаду водосховищ.

Загальна протяжність Дніпра – 2201 км. Він бере початок на схилах Валдайської височини, а внизу впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Територією України він тече на 981 кілометрах, але лише 100 з них збереглися у своєму природному стані.

Решта була порізана на шматки каскадом побудованих у середині минулого століття дніпровських водосховищ. Від гирла Прип’яті до греблі Каховської ГЕС їх з’явилося аж шість: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське. А на його берегах виросли великі промислові міста: Дніпро (Дніпропетровськ), Кам’янське (Днепродзержинск), Нікополь, Кременчук та Запоріжжя.

Фото: набережна Київського водосховища, kyivmaps.com

Будівництво гідроелектростанцій і водосховищ йшло швидкими темпами, а масштаб робіт був колосальним. Лише під час створення котловану Київського моря було вивезено близько 16 мільйонів кубометрів ґрунту, а для спорудження греблі використано більше півмільйона кубометрів високоякісного бетону.
Поет Самуїл Маршак так описував у дитячому віршикові процес підкорення Дніпра:

“Человек сказал Днепру:
— Я стеной тебя запру.
Ты
С вершины
Будешь
Прыгать,
Ты
Машины
Будешь
Двигать!
— Нет, — ответила вода, —
Ни за что и никогда!
И вот к реке поставлена
Железная стена.
И вот реке объявлена
Война,
Война,
Война!”

Фото: Київське водосховище, kyivmaps.com

Тоді, під час будівництва, це був вірш про гордість за радянську людину, яка підкорила бурхливого велетня, гімн перемоги над силами природи. І дійсно, будівництво гідроелектростанцій дозволило отримувати дешеву електроенергію, поліпшило логістику водних пасажирських та грузових перевезень, сприяло розвитку промисловості у містах, побудованих на його берегах. Та разом з тим нині чимало фахівців оцінюють цей проект як помилковий, адже “війна” проти річки стала початком її повільного вмирання.

У зарегульованому Дніпрі відразу ж зникло чимало видів риби – першими постраждали ті, що йшли на нерест з Дніпра в море чи у зворотному напрямку: білуга, осетер, севрюга, оселедець, чорноморський лосось. Разом з тим змінилася й продовжує змінюватися екосистема на прибережній зоні. А тепер річка ще й стрімко втрачає глибину, що добре видно у районі Кременчука, де в останні десятиліття з’явилося багато так званих вторинних островів – піщаних “лисин” на місцях, де ще недавно було водне плесо.

Тепер науковці та профільні спеціалісти навіть озвучують ідеї про необхідність ліквідації дніпровських дамб, але часто-густо самі не вірять у можливість реалізації такого масштабного та затратного проекту.

Фото: m.day.kyiv.ua

Не руйнуючи дамби

Падіння швидкості течії – основний, але не єдиний фактор, який впливає на екологічний стан Дніпра. В “Укргідроенерго” неодноразово наголошували, що, зокрема, ніщівний літній сплеск “цвітіння” води спричиняє забруднення річок фосфатовмісними мийними засобами та мінеральними добривами, які стікають у водойми з розораних земель.

За даними фахівців, лише один грамм фосфатної сполуки спричиняє появу 5-10 кг синьозелених водоростей. Саме тому у більшості країн ЄС використання мийних засобів з вмістом фосфатів або суттєво обмежене, або взагалі заборонено.

Зробити свій невеличкий внесок у збереження Дніпра може кожен з нас – нині майже всі популярні бренди випускають безфосфатні пральні та миючі засоби.

Але куди подіти сотні автомийок у містах, з яких вода стікає у Дніпро? Причому переважна більшість стоків йдуть до річки неочищеними.

За даними Держекоінспекції, у 2019 році в Дніпро лише в межах Києва було скинуті 723,2 млн куб м стічних вод. При цьому 40% були неочищеними, адже більшість водовипусків у столиці не обладнані фільтрами.
Як бути з агресивною агрохімією, яка дощем змивається в Дніпро? Українське законодавство забороняє розорювати поля впритул до водойм. Але ця норма часто-густо порушується.

Якими засобами впливати на недобросовісних рибалок, які ведуть браконєрський вилов риби, порушуючи природний біобаланс водойми? Вилов малька “для котів”, застосування заборонених засобів лову, рибальство у період нересту і таке інше.

Як вплинути на зміну клімату, адже за відсутності належної кількості талої води навесні концентрація шкідливих сполук у воді відчутно зростає?

zem.com.ua

Та врешті, що робити з садибами заможних, які воліють неодмінно мати вихід до Дніпра прямо з двору? Тим часом будівництво на берегах знищує прибережну екосистему. Вирубуються ліси, розорюються берегові схили, а разом з тим суттєво погіршується водообмін між водосховищами та підземними водами, що в свою чергу сприяє застою та “цвітінню” води.

Крім того, пісок для того ж таки будівництва садиб та маєтків неконтрольованими масштабами видобувається на місці. В результаті на місці природних болот, озер та галявин виникають піщані дюни.
Разом з тим вже зведені маєтки витісняють не лише тварин та птахів з прибережної лінії, а рибу – з річки, адже на місці колишніх нерестовників тепер припарковані яхти “еліти”. Через це страждають риби, які відкладають ікру на рослинах біля берега, – коропи, щуки, лини.

Й головне запитання – чи зможе впоратися з усією сукупністю вбивчих для Дніпра факторів суспільство, яке не здатне навіть захистити його береги від незаконної забудови?

Великий Київ у Google News

підписатися