У кожного з нас бувають моменти, коли земля тікає з-під ніг. Коли втома, втрати, тривога, невизначеність… І тоді виникає запитання: на що я можу спертися? Як вижити та у чому шукати підтримки розповідає психолог Наталія Петренко.
Опора, що може бути зовнішньою:
- люди, які поруч,
- робота, що дає сенс,
- режим, структура дня,
- статус, місце в суспільстві,
- спільнота, до якої належу,
- любов, підтримка, віра в Бога.
Це дуже важливо. Але є ситуації, коли все це може похитнутися чи зникнути. І тоді настає момент зустрічі з собою
Тоді в гру вступає внутрішня опора:
- моя віра в себе,
- мій досвід, через який я вже пройшов/ла,
- мої цінності, що ведуть мене навіть у темряві,
- мій внутрішній голос, що каже: “Я витримаю”.
Вправа. щоб побачити джерела своєї певності
Уяви дерево:
- Гілки — це зовнішня опора: мінливі, гнучкі, іноді — ламкі.
- Коріння — це твоя внутрішня опора: прихована, але життєдайна.
Щоб вистояти у бурі, потрібно і те, і інше. Але коли коріння глибоке — дерево живе.
Запитай себе:
- На що я зараз спираюсь?
- Чи є в мені внутрішня опора?
- А які мої зовнішні?
Як формується внутрішня опора
Внутрішня опора — це наша внутрішня сила, стабільність і відчуття безпеки, яке походить зсередини. Вона не залежить від обставин, настрою чи чужої думки. Як же вона формується?
1. Самоприйняття — визнавати і любити себе такими, якими ми є, з усіма недоліками й сильними сторонами.
2. Відповідальність за себе — усвідомлювати свої потреби, бажання та межі, вміти їх захищати.
3. Навички подолання стресу — уміння зупинитися, заспокоїтися, подивитися на ситуацію під іншим кутом.
4. Віра в себе і свої ресурси — усвідомлення, що ми здатні впоратися з труднощами.
5. Духовність чи життєві цінності — опора на щось більше, що дає сенс і силу.
Внутрішня опора — це як коріння дерева: чим глибше і міцніше воно, тим стійкіше ми стоїмо перед бурями життя.
Зовнішня опора: як підтримувати себе через інших
Зовнішня опора — це підтримка, яку ми отримуємо від людей, природи, спільнот, речей чи звичок, що допомагають нам відчувати себе в безпеці і силі.
- Друзі і близькі — довіра, любов і спілкування з тими, хто нас розуміє.
- Підтримка фахівців — психологи, терапевти, наставники, які допомагають нам розібратися в собі.
- Спільноти — місця, де ми відчуваємо приналежність і прийняття.
- Ритуали і звички — регулярні практики (прогулянки, медитації, творчість), які заземлюють і заряджають.
- Природа і мистецтво — джерела натхнення і спокою.
Зовнішня опора не замінює внутрішню, але підживлює її, допомагає тримати баланс у складні моменти. Пам’ятайте: приймати підтримку — це сила, а не слабкість.
Арттерапевтична вправа “Дерево моєї опори”
Наша мета: Візуалізувати свої внутрішні та зовнішні ресурси підтримки, зміцнити відчуття опори.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фарби, фломастери.
Інструкція:
1. Намалюйте дерево — з міцним корінням, стовбуром і розлогою кроною.
2. У коріння запишіть або намалюйте те, що є вашою внутрішньою опорою: цінності, якості, сили, переконання.
3. На стовбурі — те, що вас тримає і підтримує в житті, наприклад, навички чи досвід.
4. На гілках — зовнішню опору: люди, місця, хобі, звички, що допомагають вам відчувати себе краще.
5. Прикрасьте дерево так, як відчуваєте — кольорами, символами, малюнками.
Ця вправа допомагає краще усвідомити, що підтримує нас і дає силу рухатися вперед навіть у складні часи.