Коли у режисера кліпів, чи то художника, чи то фотографа муралів регулярно спливають то цілі фільми за чотири дні переговорів, то особисті дані з робочого авто, виникають цілком логічні запитання. Навіть у країні, де зливаються час від часу у загальний доступ переговори Порошенка та Байдена.
Ви особисто багато знаєте фотографів із задатками польового оперативника й хакера? Здатних фізично бути на кількох зустрічах поспіль, знімаючи 30 годин, і зламувати віддалено робочі комп’ютерів. Мабуть, ні. “Великий Київ” теж.
Восени місцеві вибори, комусь хотілося б, щоб його представляв депутат Лерос, чия функція просто “накидати” на конкурентів замовника? Агент впливу? Є привід розібратися, хто ж цей черговий антикорупціонер.
Отже. Гео Багратович Лерос. Він же Георг Курехян – до того, як змінив ім’я та прізвище.
24.11.2014 Гео ще зовсім точно був Курехяном, оскільки зареєстрував торговий знак WeEat на це прізвище.
Окрім того, є опубліковане ним же фото старого водійського посвідчення на прізвище Курехян.
Батько Георга Баграт Сократович, власник фірми “Техбудтранс”, займається будівництвом і монтажними роботами, але доходів кілька років не показує. А от син пішов у культуру. Не будемо з’ясовувати причини – чи вирішив Гео, що вірменське прізвище стоятиме на заваді в українській великій політиці, чи він як людина світу просто взяв прізвище матері. Просто зауважимо як факт.
Волонтер, арт-куратор, фотограф і режисер кліпів, якого франшиза «Слуга народу» зробила депутатом – він пройшов за списком (№23), зараз заступник голови комітету ВР.
Був замішаний у скандалі з муралами на ст. м. «Осокорки», які малювали за рахунок бюджету Києва.
Ложечок не знайшли, осад залишився, влада змінилася, і про цю історію якось забули. Тим паче, Лерос не займався фінансами і керував художньою частиною, по суті, був радником і вийшов сухим з води.
У Гео Багратовича видова квартира (330 квадратів) на високому поверсі в центрі.
Печерський район, провулок Лабораторний.
Він любить дорогі картини (їх у нього 90), годинники Rolex і спортивні автомобілі – одразу два авто BMW 220D і Audi R8.
Ну, і дрібниці: 42 біткойни (один сьогодні коштує 250 000 гривень), 320 000 доларів і 92 000 євро.
Якщо скласти задекларовані доходи всієї родини Гео Лероса, то його активи в десять разів перевищуватимуть все зароблене ним, батьком, сестрою Луїзою і братом Гором.
Може, десь тут і є розгадка, чому художник і фотограф раптом почав цікавитися фірмами-прокладками у Києві, зливом національних інтересів у Мінську і братом Єрмака?
Бо як ми не згадаємо фотографів-хакерів, так і те, що не дуже багато спеців з муралів, у яких пентхаус і 10 мільйонів гривень тільки в біткойнах.
Сам Лерос каже, що квартиру йому в 23 роки купили родичі. Розуміємо, Україна для політиків така країна, що елітну нерухомість тут купують або «кохані люди», або сім’я, інакше не прийнято.
Сам Гео розмов про свої активи уникає, і цілком можна констатувати факт, що майже всі бази й відкриті джерела про те, як з’явилися ці мільйони у Лероса, добре прочищені.
У мережі тільки самотньо висить резюме, де в минулому ще Георг Курехян шукає інвестора, щоб зробити колекцію одягу і вийти на світовий ринок. Ймовірно, з колекціями картин у 2010 році ще було якось не дуже.
Активи ростуть, як дерево, повільно й роками – квартири перепродаються, у соціальних мережах миготять авто й місця роботи, змінюються резюме. А тут мертва тиша, продаж шапок у магазинах, і раптово – колекції годинників, фотоапаратів і 3 спортивних авто.
Можна, звісно, говорити про мурали, але судячи з бюджету проєкту на Осокорках – 500 гривень за квадрат, то тільки на 400 000 умовних одиниць, біткойни та квартиру на Печерську треба малювати років 200 не покладаючи рук.
Київ – місто можливостей, незрозуміло, хто там критикує столицю.
Отже, у нас прогалини в біографії, невідповідність активів зарплаті депутата й художника, зміна прізвища та скандал з муралами.
Теми корупції важливі, але коли така кришталево чиста людина, як Гео Лерос, вдруге знаходить інформацію на знімних носіях, зняту за допомогою прихованої камери і злому, а замість мистецтва починає цікавитися темами національної безпеки та міського будівництва, то виникають цілком резонні запитання.
Що і хто стоїть за образом простого художника?
Як він взагалі визначає за злитою йому інформацією на флешці, що є фейком, а що правдивою інформацією?
Що пов’язує Гео з такими людьми, як куми Андрій Богдан і Андрій Вавриш? Останнього ще у 2015 році зі скандалом звільнили з КМДА. Вавриша, який обіймав тоді посаду заступника голови Департаменту містобудування та архітектури, звинуватили у корупційній діяльності. Зараз він, ймовірно, намагається руками Гео торпедувати конкурентів у будівельній сфері.
А Богдан ще з часів Януковича виявляв особливий інтерес до Києва. Видання ВВС з посиланням на Віталія Кличка писало про те, як голова ОПУ намагався захопити владу над столицею. Кажуть, для схем у будівельному бізнесі та забудови зелених зон, проштовхуючи своїх людей для лобіювання інтересів. Один із них якраз Вавриш – ексчиновник часів Януковича.
Буквально у березні 2020 року «Українська правда» писала, як друг Богдана Вавриш незаконно (очевидно) забудовує берег Подолу.
Саме Вавриш, писало видання «Хвиля», «замовив» суду рішення про скасування пішохідної зони на вулиці Сагайдачного. Це спонукало киян до активної протидії забудовнику. І пішохідну зону таки вдалося відстояти. Чи надовго?
А в четвер стало відомо, що до Вавриша прийшли з обшуками з ДБР. Після цього Богдан навіть зважився на публічну критику Володимира Зеленського.
Богдан і Вавриш усіляко розгойдують Київ, створюють свої депутатські групи в КМДА. Сам Лерос не приховує мотивів знайомства з Андрієм Богданом. З одіозним чиновником Гео познайомився, нібито щоб реалізовувати культурні проєкти. Напевно, культурні проєкти зі створення нової колекції дизайнерських годинників і картин.
Єдине, що можна сказати з упевненістю, – монолітної більшості в парламенті ніколи не було, і всі ці групи й групки впливу із задоволенням рвуть одне одного за колекції картин і годинників. Намагаючись якось тиснути на Кличка та боротися за місце голови Офісу президента. А сам Зеленський називає Лероса аферистом через «плівки Єрмака».
Тому місцеві вибори восени мають стати для них холодним душем. Адже ці нові обличчя нічим не відрізняються від старих.