Як нагадали у Клубы Корінного Киянина, Борщагівка — історична місцевість на західній околиці Києва.
Тут було розташовано п’ять поселень, що належали київським монастирям — Братському, Михайлівському, Софійському. Можливо також, що назва пов’язана з річкою Борщагівка, що протікала тут (інша назва — Нивка).
У 1787 р. у Борщагівках налічувалося 558 жителів, у 1887 р. — 3357, у 1917 р. — близько 6 тис. У 1770 р. Братська Борщагівка набула статусу села, у зв’язку з будівництвом дерев’яної церкви (не збереглась). Інші Борщагівки мали статус сіл. У 1925 р. у Борщагівках налічувалося 1364 господарства та 6419 мешканців.
У 1966-1977 роках на місці Микільської Борщагівки велося будівництво однойменного житлового масиву; 1971 р. вона була включена до межі м. Києва. У 1980-х роках на місці Братської Борщагівки розпочалося будівництво житлового масиву Південноборщагівський. Території Братської та Михайлівської Борщагівок були приєднані до Києва раніше. У 1978 р. Микільську Борщагівку з центром зв’язала лінія швидкісного трамвая, пізніше лінію було продовжено на Південну Борщагівку, до колишньої вул. Булгакова.
В даний час Петропавлівська та Софійська Борщагівки – села Києво-Святошинського району Київської обл.; Микільська Борщагівка – житловий масив; на території Братської та Михайлівської Борщагівок ще частково зберігся приватний сектор, який продовжує зноситися та забудовуватись висотними житловими будинками – ведеться розширення Південноборщагівського масиву, а також промисловими об’єктами (Михайлівська Борщагівка, біля ст. Київ-Волинський).
Історії київських Борщагівок:
Братська Борщагівка.
Історична місцевість у Святошинському районі міста Києва, колишнє село. Розташована вздовж вулиць Трублаїні, Якова Качури, кінцевої частини вулиці Симиренка. На півночі межує з масивом Південна Борщагівка, що примикає до місцевості Михайлівська Борщагівка.
Місцевість відома з XVII століття (приблизно з 1633 року), коли ця територія була віддана у вічне володіння Братському монастирю на Подолі (звідки і походить назва Братська Борщагівка).
У середині XVIII століття у селі проживало менше 60 осіб, у 1866 році — вже 299. У 1866—1872 роках будується новий кам’яний храм (а до цього всі церкви були дерев’яними), який дуже постраждав за радянських часів, проте зберігся і був відреставрований у 1996-2002 роках. Тепер це Храм Живоносного Джерела. Назва храму також нагадує про стародавню криницю, яка існувала на Братській Борщагівці з незапам’ятних часів. З 1971 року Братська Борщагівка – у складі Києва.
Село частково знесено наприкінці 1970-х років, його північна частина нині входить до складу житлового масиву Південна Борщагівка. Південна частина Братської Борщагівки збереглась досі як район приватної забудови.
Михайлівська Борщагівка.
Відомо, що між 1108 і 1113 роками ці землі подарували Михайлівському Золотоверхому монастирю її церковним старостою — київським князем Святополком-Михаїлом (онуком Ярослава Мудрого).
Місцевість простягається вздовж вулиць Качури, Трублаїні, колишьої Дев’ятого Травня.
Софіївська Борщагівка.
Межує з Києвом по вулиці Великій Окружній, на півночі примикає до Петропавлівської Борщагівки, на півдні – до міста Вишневе. Найближча залізнична станція – Жуляни. Через село протікає річка Нивка.
Село засноване у 1497 році. Відомо з XVI століття як володіння Софійського монастиря, у XVII—XVIII століттях фігурувало як Мільківщина та Праведницька земля. З 1937 р. – у складі Києво-Святошинського району. День села – 9 травня.
Микільська Борщагівка.
Відомо, що Великий литовський князь Олександр 1497 року дав грамоту київському Микільському монастирю. Межі житлового поселення практично збігаються із сучасним житловим масивом Південна Борщагівка.
На луках поруч із Південною Борщагівкою у 1967—1988 роках збудовано житловий масив Микільська Борщагівка.
Петропавлівська Борщагівка.
За переписом 2001 року населення становило 6125 осіб. Займає площу 25,03 км. Через село протікає річка Нивка.
Перша згадка про Петропавлівську Борщагівку відноситься до початку XVIII століття. У 1828—1923 роках село було центром Петропавлівсько-Борщагівської волості Київського повіту, а 1937 року увійшло до складу Києво-Святошинського району.