Як розповідається, мова про створення унікальних експонатів, які говорять про мужність та нескореність як природи перед війною, так і людей.
Після Другої світової війни школярка Джейн Ліндсей зібрала в Лондоні на землі, що була під бомбардуванням, перші польові квіти. Ці квіти стали символом відродження та надії для британців. А гербарій тепер зберігається у лондонському Garden Museum як реліквія.
В тому ж музеї зараз представлені воєнні квіти з Києва.
Історія двох мисткинь
В перші дні російського вторгнення британська дизайнерка та ювелірка Фібі Волш спостерігала за новинами з України. Фібі й художниця Ольга Морозова зустрілися в інстаграмі. Парк біля дому киянки вкрився шрамами окопів.
Британка запропонувала киянці зібрати перші весняні квіти. Це мала бути історія про те, що краса проросте навіть крізь руйнування. Зрозуміло, що на той час Морозовій було не до квітів. Та й земля була геть промерзла. Але Фібі вдалося надихнути українку вірою в успіх проєкту.
Ольга стала виходити в парк і прямо біля окопів збирати мати-й-мачуху, проліски та барвінки. Вона створювала особливий гербарій. Ті квіти стали символом нескореності. Вона передала їх Фібі, коли це стало можливим.
Зроблені Фібі мініатюрні книжки виставлялися в Нью-Йорку та галереях Лондона. Зараз вони виставлені в тому ж лондонському Garden Museum.
Квіти нескореності
Про квіти з Києва почула Кармела Корбет, режисерка та письменниця, подруга Фібі. Історія так її розчулила, що кінематографістка переказала її в документальному фільмі.
Із залишків гербарію, що передавався до Британії, Ольга склала власний художній цикл «Квіти надії». Він про те, що життя продовжується, а мистецтво допомагає триматися й вірити в майбутнє.
А Фібі Волш вже працює над колекцією ювелірних прикрас Loveletter to Kyiv. В них вона також використовує квіти з київського парку, зібрані в першу весну російського вторгнення в Україну.
До слова, у Києві відкрився Офіс реєстру збитків, завданих агресією рф – подробиці.