Про те, яким був Олександр Шаповал, про його життя та подвиг розповіла співробітниця Нацопери Лариса Тарасенко.
Жінка зазначає, що Шаповал був особливим не лише як танцівник, а й за своїми людськими якостями.
“Такі люди рідко зустрічаються, вони притягують до себе. Він був дуже світлою людиною — внутрішньо. І зовні гарний собою: блакитноокий блондин — стрункий, високий, усміхнений. Його любили партнерки з танців — він був не тільки красивим, але головне — надійним партнером. В училищі він викладав дуетний танець — це важлива річ. Якщо будь-який сильний соліст тільки солуватиме в парному танці, це може призвести до травми партнерки”, – говорить жінка.
За словами Тарасенко, 25 лютого він зі своїм другом Романом пішов у тероборону на Лівому березі. Саме від Романа й стало відомо, що Сашко загинув. Березень, квітень — вони були в теробороні. Коли окупантів відігнали від Києва, вони із Сашком обидва записалися в ЗСУ.
Потім опинилися на фронті під Горлівкою, у штурмовому полку, там Олександра навчили володіти ручним гранатометом, він освоїв модернізовану версію РПГ-7, розповідає Тарасенко.
У складі відділення вирушили на селище Зайцеве. Там закріпилися біля Майорського — передова лінія фронту. Роман казав, що там було пекло. Треба йти. А Сашко сказав: “Ні”.
“Сашко хотів бути схожим на свого діда, який пройшов усю Велику Вітчизняну. Балетні хлопці взагалі так тренуються, що м’язи в них не перекачані, але вони — залізні. Артист балету — це сильний чоловік. А якщо він ще й морально сильний — це справжній боєць. Як Сашко. Є в ЗСУ ще такі хлопці — Ігор Буличов та Олексій Потьомкін. Усі вони – Заслужені артисти України”, – розповіла Тарасенко.
Нагадаємо, у бою під Майорськом загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал.