«Великий Київ» розпитав у заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрія Крищенка, як потрапити до Сили тероборони в Києві, чого сьогодні бракує резервістам і як столиця загалом готується до ймовірного загострення конфлікту з Росією.
- Останні місяці ми всі перебуваємо у певному напруженні через повідомлення про можливий широкомасштабний наступ російських військ на територію України. Ви особисто як реагуєте на ці повідомлення? Вірите, що широкомасштабне вторгнення в Україну і, зокрема, захоплення Києва за 48 годин є можливим?
Я не військовий і не володію всією інформацією, яка б дозволяла робити такий прогноз. Це трохи не моя компетенція. Як заступник київського міського голови можу сказати, що столична влада вже тривалий час відпрацьовує різні сценарії розвитку подій і алгоритми поведінки у різних сферах життєдіяльності міста, зокрема, й за умов бойових дій.
У ці дні так само, як і в інші, триває планова робота й з формування територіальної оборони. Відпрацьовується у різних форматах робота Штабу зони територіальної оборони чи Ради сприяння теробороні.
- Штаб було сформовано лише наприкінці минулого року. Вам не здається, що дещо запізно як для країни, яка з 2014 року перестала бути мирною?
Територіальна оборона була створена значно раніше – фактично у 2018 році. Ви зараз маєте на увазі час, коли про Штаб почали говорити публічно після того, як 1 січня 2022 року набув чинності Закон України «Про національний супротив» і вийшла постанова Кабміну про Типовий штаб зони територіальної оборони.
- Ви б могли зараз навести приклад іншої країни чи, можливо, столиці, де свого часу територіальна оборона гарно себе зарекомендувала. Це запитання озвучую радше для того, щоб кияни краще розуміли місію територіальної оборони під час, не доведи Боже, бойових дій.
Це запитання до військових, але я відповім. Згадаймо 2014 рік, коли формувалися так звані мотопіхотні бригади, батальйони ТРО, які після навчання за місяць-два вже з’являлися на передовій. Я особисто знаю багато таких бригад і їхніх керівників. Вони потім ставали серйозними підрозділами і брали участь у бойових діях. Є бригади, які вже стали серйозними бойовими підрозділами. Зараз це трохи інша історія. До київської територіальної оборони набирають цивільних, які будуть резервістами за контрактами, а не за призовом. Зараз вони тренуються і навчаються.
- Що передбачає контракт? Які там ключові умови?
Людина підписує контракт. Перша ключова умова, що особа від початку мобілізації з’являється до свого підрозділу, отримує форму та штатну зброю і стає військовослужбовцем Збройних сил України. Це ключові умови у військовий час. У мирний час людина, яка підписала контракт, повинна проходити раз на тиждень підготовку і, звісно, пройти медкомісію.
- На який період укладається контракт?
На три роки, але є вікові обмеження. Особа не має бути старшою 60-ти років.
- Багато активних киян справді вже проходять навчання у підрозділах територіальної оборони. Навіть дехто з депутатів Київради встиг записатися до цих лав. Чи є якісь особливі вимоги до тих, хто хоче вступити до тероборони? Можливо, йдеться про людей певних професій, як-от медичні працівники, будівельники, кухарі? Це мають бути люди, які раніше служили в армії чи проходили навчання на військових кафедрах? Чи жодних обмежень?
Усі ці моменти чітко приписані у законі. Не бачу жодних застережень, коли до лав тероборони вступають і політики, і держслужбовці. Суть самої територіальної оборони, що туди дійсно можуть приходити люди, які не мають військової підготовки та специфічних професійних навичок. На щотижневих заняттях їх навчають користуватися зброєю, покажуть зразки мін, навчать різних тактичних дій та індивідуальних, наприклад, в умовах щільних забудов чи лісу. Це найперші та найнеобхідніші знання.
- Наскільки сьогодні укомплектовані підрозділи тероборони у матеріальному плані?
Якісь оцінки ставити я не беруся. Є величезна купа проблем. Потрібно робити ремонти, допомагати з транспортом, меблями. Тільки почали виділяти приміщення. Так само у процесі формування самі підрозділи. Ми ухвалили програму «Захисник Києва». Першим етапом передбачено виділення 40 млн грн. Тренувальний центр наших сил муніципальної безпеки теж підлаштовуємо під потреби підрозділів територіальної оборони. До речі, там відбулися масштабні тренування. Все це постійно у роботі.
Величезна купа проблем. Працюємо у співпраці з Міністерством оборони та іншими відомствами.
- Інструкторами у підрозділах територіальній оборони є військові-добровольці чи військові, які несуть службу у лавах Збройних сил України?
Є військовослужбовці зі штатних підрозділів, але і серед резервістів є люди з великим досвідом служби в армії та участі у бойових діях. До речі, ми закликаємо таких людей вступати до територіальної оборони. Нам потрібні досвідчені люди.
- Яке зараз співвідношення чоловіків та жінок у підрозділах столичної тероборони і чи є якісь кількісні обмеження за статтю, зважаючи на стереотипні тези, що війна – це більше чоловіча справа.
Якщо чесно, то не рахував. Не бачу необхідності рахувати, скільки записалося чоловіків, а скільки – жінок.
- Ви сказали, що резервістів територіальної оборони забезпечать формою та зброєю, коли буде оголошено мобілізацію. Раніше ніяк? Зрештою, форму потрібно підігнати під себе та й, певно, зброєю з першого разу не навчитися користуватися.
Це запитання до Міністерства оборони та централізованої поставки. Є певні резерви, і вони мають все надавати. Ми чітко розділяємо військові питання і питання цивільної адміністрації. Хоча керівник зони територіальної оборони – це Віталій Володимирович Кличко. Керівник Штабу – це керівник бригади, але є суто військові питання, з якими ми можемо лише ознайомлюватися, але не впливати на них. Торік стрільби відбувалися на полігонах. Цього року ми робимо все, щоб їх відновити.
- Якщо людина записалася до тероборони, уклала трирічний контракт, але систематично не відвідує заняття, чи застосовуються до неї якісь санкції?
Є певна кількість годин навчання, які людина має обов’язково пройти, щоб її потім могли залучати для виконання бойових завдань. Все ж контракт укладає не цивільна адміністрація, а військова. У разі мобілізації людина має з’явитися у бригаді територіальної оборони, і за нею зберігається місце роботи, середня заробітна платня. Тобто весь соціальний пакет, передбачений законом. Фактично наші заняття у бригаді відбуваються щосуботи. Не думаю, що для когось це може бути індульгенцією прогулювати. Є чіткий план навчання. Якщо людину викличуть на збори навіть на тиждень, то за нею має залишатися робоче місце. Насправді територіальна оборона – це добровільна історія. Люди, які сюди пішли, витрачають на навчання свій час, вільний від роботи.
- Скільки людей потрібно залучити до територіальної оборони, щоб сказати, що вона повністю укомплектована і готова захищати місто?
Тут потрібно розуміти рівень загрози. Територіальна оборона чітко інтегрована у ЗСУ. Саме Збройні сили будуть використовувати її відповідно до своїх планів та вирішувати – досить цього складу чи потрібно розширювати. Є штатна чисельність: потрібно набрати кілька тисяч резервістів. У Києві – це зона територіальної оборони. Створено бригаду з десяти батальйонів. У законі йдеться, що ще одну бригаду можна створювати у містах, де проживає більше одного мільйона населення.
Поки що це питання не на часі. Загалом в Україні згідно з територіальним устроєм створено 25 бригад. У Києві вона найбільша за чисельністю та за кількістю батальйонів.
- Ви неодноразово наголосили, що територіальна оборона інтегрована до Збройних сил України. Як прокоментуєте реакцію міністра оборони Олексія Резнікова, який негативно відреагував на повідомлення, що Київ створює Штаб територіальної оборони. Мовляв, органи місцевого самоврядування не повинні створювати жодних штабів, а територіальною обороною має займатися Міноборони.
Куди техніку переміщати та інші стратегічні військові питання – звісно, це не наша справа. Проте роль цивільних адміністрацій у процесі створення підрозділів територіальної оборони також дуже важлива. Віталій Кличко є керівником зони територіальної оборони. Відповідно до закону на ньому лежить персональна відповідальність за організацію національного супротиву у зоні територіальної оборони.
- Ви як правоохоронець із досвідом не занепокоєні тим фактом, що багато киян цими днями йдуть до тирів та вже масово розкупили зброю, патрони у так званих воєнторгах і мисливських магазинах. Цей процес не вийде потім з-під контролю?
Це абсолютно нормально, що люди під впливом повідомлень про можливе широкомасштабне вторгнення отримують навички поводження зі зброєю. І якщо для самозахисту, звісно, на законних підставах люди тримають якусь зброю вдома, то не бачу в цьому нічого поганого.
- Як ставитеся до легалізації вогнепальної зброї. Українці повинні мати право на зберігання – носіння – короткого ствола чи й досі нам зарано про це говорити, навіть в умовах можливих військових загроз з боку Росії?
Українців ніхто не обмежує у користуванні зброєю, якщо це законно. Якщо ви про досвід США, то там теж залежно від штату – від вільного носіння зброї, як у Техасі, до заборони. Насправді це дискусійне питання, адже у нас немає фактично обмеження щодо володіння зброєю, якщо немає застережень щодо притягнення до кримінальної відповідальності або стану здоров’я. Зараз доросла людина може придбати рушницю для самозахисту. Так, є заборона на короткоствольну зброю – пістолети. Можливо, поступово окремим категоріям людей варто дозволити купувати короткоствольну вогнепальну зброю.
- За цей час перевірено системи оповіщення? Коли кияни почують реальний звук навчальних сирен?
Так, неодноразово перевірено системи оповіщення, теплопостачання, системи водопостачання та водозабезпечення, запаси палива та мобілізаційну можливість медичної сфери й транспортної інфраструктури. Перевіряли взаємодію керівництва КМДА та керівників комунальних підприємств навіть в умовах відсутності зв’язку. Я не кажу, що ми все зробили і сидимо на лаврах, але щоденно відпрацьовуються різні алгоритми. Є додаткові бригади в разі виникнення якихось надзвичайних ситуацій.
- І запитання від читачів: чим цивільний захист населення відрізняється від територіальної оборони?
Саме слово «територіальна оборона» передбачає оборону міста та національний супротив під час ведення бойових дій. Цивільний захист – це більш широке поняття, яке охоплює життєдіяльність міста, зокрема й під час техногенних небезпек, аварій, різкого погіршення погодних умов.
- Ви сказали, що насправді Київ має бути завжди готовим не лише до військових загроз, але й до різних техногенних катастроф. Зрештою, від аварії на Чорнобильській АЕС нас відділяють якихось 35 років. Виявляється, що навіть постчорнобильська Україна не зуміла за цей час зберегти у належному стані бомбосховища та укриття. Як ви це пояснюєте?
Ви перебільшуєте. Ми ж не говорили, що вони не готові на 100%. Близько 18–20% з них виявилися у плачевному стані. Влада столиці активно займається цим питанням протягом останніх 5–6 років. Якщо раніше придатних приміщень було близько 1 тисячі, то зараз їх близько 5 тисяч. Багато укриттів протягом 20–30 років незалежної України змінили власників і стали приватною власністю. Але запевняю вас, що з 5 тисяч приміщень усі придатні для тимчасового перебування. Ми не говоримо, що там створено комфортні умови для тривалого перебування. Більшість об’єктів підходять для тимчасового укриття – на годину чи дві. У разі надзвичайної події першочерговим є не комфорт, а безпека. Зараз у всіх районах міста до власників підвалів, які можуть бути об’єктами укриття, направлено повідомлення, що в разі необхідності власники повинні надати доступ. Депутати Київської міської ради готують звернення до Верховної Ради, щоб внести зміни до законодавства і мати адміністративні можливості впливати на власників приватних фірм.
- Чи досить укриттів у нових мікрорайонах, де здебільшого нові хмарочоси?
Об’єкти «Укриття» – це ще радянські бомбосховища. Об’єкти ж подвійного призначення – це підвали, підземні паркінги, переходи тощо. Об’єктів «Укриття» зараз у новобудовах не зводять. На жаль, поки що немає таких державних будівельних норм і, відповідно, вимог до забудовника, але є підвали. Мешканці можуть звертатися до своїх ОСББ, ЖЕКів. На сайті КМДА є алгоритм, як зробити з підвалу об’єкт «Укриття». Приїде комісія, перевірить, і якщо приміщення відповідає нормам, то промаркує його відповідним чином. Наприклад, в одному з мікрорайонів журналісти підходять до будинку й цікавляться у мешканців: «Ви знаєте, де найближче укриття?» Хоча укриття промарковане, ніхто з мешканців не поцікавився, як туди потрапити і де ключі від дверей до нього. У сусідньому будинку навпаки – всі мешканці поінформовані. Ми інформуємо людей про можливості, які в них є, але кожна людина повинна для себе володіти інформацією, щоб потім не було запізно. Вся інформація про укриття є у місцевих ЖЕКів, ОСББ, райдержадміністрацій та на сайті КМДА.
- Муніципальна охорона Києва вже встигла зарекомендувати себе як ефективна структура? І чим вона відрізняється від муніципальної поліції?
Муніципальної поліції у Києві поки що немає. Є Національна поліція у Києві та підрозділ «Муніципальна охорона». Є проєкт закону про муніципальну поліцію, але поки що все на початковому етапі. Зараз ми трохи відійшли від цього питання. Моя ж думка, що це питання все одно на часі, і ми маємо її створити. Було б добре забрати на себе дрібні речі, які висотують ресурси Національної поліції; і вона, наприклад, замість розслідувань серйозних злочинів та боротьби змушена займатися такими дрібними речами, як вулична торгівля чи сварки між сусідами.
- До речі, зараз у Верховній Раді зареєстровано Закон «Про військову поліцію».
Я не знаю нічого про цю законодавчу ініціативу і які там функції передбачено. Зі свого досвіду знаю, що злочини, які вчинили військові, – це особлива категорія. Тому було б доречно створити військову поліцію. Зараз розслідуванням злочинів займається Державне бюро розслідувань.
- І наостанок маєте можливість звернутися до киян. Можливо, у нашій розмові ми встигли зупинитися на ще одному важливому аспекті для життя столиці, якій час від часу прогнозують невтішне майбутнє через агресію нашого так званого північного сусіда.
Вступайте до територіальної оборони. Це обов’язок кожного. Кожен має чітко для себе розуміти, що він буде робити. Іншого вибору немає. Вважаю, що чоловіки повинні активно брати участь у територіальній обороні міста Києва та створенні й збереженні спокою для своїх родин і взагалі – всіх громадян.
Довідка: Андрій Крищенко — офіцер УМВС, в.о. голови Слов’янської районної державної адміністрації (з 10 липня 2014). До квітня 2014 року очолював підрозділ Кіровоградського УБОЗу. 14 квітня 2014 року, під час російської інтервенції в Україну, був одним з тих, хто обороняв будівлю Горлівського управління міліції при спробах захоплення його проросійськими сепаратистами. Захищаючи прапор України, зазнав важких поранень.
Колишній начальник Головного управління Національної поліції Києва (2015-2021), генерал поліції 3-го рангу (з 4 липня 2018).
З 23 вересня 2021 року заступник Голови Київської міської державної адміністрації.
Читайте також: Теробороні катастрофічно не вистачає фінансування – Погребиський
Нагадаємо, Київ готовий передати Міноборони необхідні приміщення для Тероборони. Як киянам вступити до тероборони – читайте за посиланням.