На честь Іллі чи спориша?
Читайте також: 10 фактов о Шевченсковском районе: школа хороших жен и невидимая река
Найбільш поширена версія виникнення назви Острова – прив’язка до легендарного богатиря Іллі Муромця.
Труханов і Муромець раніше не були поєднані перешийком. На тому місці сходилися Дніпро та Десенка. Одні кажуть, що торгові судна обходили Муромець зліва через Десенку-Чорторий, аби прошмигнути повз Київ та не платити податок.
Інші вважають, що все простіше і чесніше – там була більш зручна навігаця.
Як би там не було, але торгово-транспортний потік потребував обліку та контролю, тож на півдні острова стояла застава, а Ілля Муромець був там за головного митника-податківця. На честь тогого і назва.
Втім, чимало краєзнавців вважають цю версію фольклорною. Вони нагадують, що ця територія спочатку згадується під назвою Муравець.
Тож ще одна версія походження назви – на острові густро росла трава-мурава, яка зараз є у кожному сільському дворі і добре відома нам під назвою спориш.
Хто правий, імовірно, ми вже не дізнаємось. Хіба що згадаємо, що на мапі острову 1905 року позначено озеро Муравка.
“Острів, на якому знаходиться хутір Небишів, назву свою має по озеру, яке тут є, – Муромець”, – пише укладач плану лівого берега, землемір Сноєвський.
А чи був хлопчик?
Історичний чи вигаданий персонаж той самий Ілля Муромець, на често якого могли назвати острів?
В літописах про нього ані слова. Хіба що у Новгородському згадується син Ярослава Мудрого з таким ім’ям, який потім більше ні виринатиме у історичних документах.
Читайте також: 10 фактов о Голосеевском районе: приют террориста и колыбель авангардиста
Про смерть його не повідомляється. То чомусь перший син не брав участі ані у князювання, ані розподілі батькових земель потім.
Можливо, був відсторонений від справ через хворобу?
Тим часом, бувальщини розповідаються про проблеми Іллі Муромця з опорно-руховим апаратом, несподіване зцілення у 30-річному віці та подальші вражаючі подвиги.
Дослідники ототожнюють його з Іллею Печерським на прізвисько Чеботок. Він закінчив життя ченцем, його мощі збергіаються у Печерській Лаврі.
Пізніше наукові дослідження решток підтвердили, що канонізований Ілля мав надзвичайно високий зріст за мірками тих часів – близько 180 см, тривалий час був нерухомим і помер у віці 40-50 років від удару в серце.
Теперішній Ілля ще вищий. Йому відміряли 7 метрів у висоту разом з конем, з яким він ніколи не розлучався.
Два богатирі в одному
Бронзовий богатир у парку “Муромець” (колишній Парк Дружби народів) не випадково дуже схожий на українського силача Василя Вірастюка. Фігуру Іллі Муромця ваяли з нього.
Хіба що стильну та брутальну еспаньйолку київський скульптор Володимир Журавель замінив на огрядну космату богатирську бороду.
Складним завданням виявилось знайти коня, який витримав би позування з таким кремезним вершником на собі. Непросто було й доправити елементи скульптурної композиції до місця встановлення.
Габаритну фігуру до парку транспортували частинами. Не без пригод, але все вдалося.
Тепер Муромець на коні стоїть на двох каменюках вагою 30 та 40 тонн. Разом з ними він сягає 12 метрів у висоті.
Рейдерство епохи Речі Посполитої
“Віджимати” успішний агробізнес озброєні молодики вміли ще у 17 столітті.
Землі Муромця до того часу були в управлінні магістрату, але в 1613 році острів з прилеглими берегами віддали у розпорядження київському городничому Станіславу Вигурі (Вигурівщина – то теж наділи цієї родини).
Та через 5 років група озброєних людей за підтримки київського войта Федора Ходики влаштували захоплення землі.
З гаковницями, мушкемати та іншою “стрільбою вогнистою”, а також хоругвами вони вдерлися до його землі, викосили сіно і… Забрали весь острів.
Причиною конфлікту між Вигурою та магістратом могли стати різні релігійні погляди.
Читайте також: 10 фактов про Оболонь: курорт, “почин” христианства и центр Киева
Городничий сповідував првослав’я, а поляк Федір Ходика увійшов в історія як агресивний борець з ним. У 1621 році він намагався опечатати всі православні храми у Києва, та людям увірвався терпець – войта втопили у Дніпрі.
Куточок дикої природи
На межі XVII-XVIII століть влада декілька разів затверджувала дозволи експлуатувати київські острови, зокрема Муромець, як сінокоси, місце для випасу худоби та рибної ловлі.
Такий профіль острів зберігав і протягом наступних століть. Жодного виробництва чи розважальних закладів.
Через віддаленість від житлових масивів та відсутність мостів північна частина острова й зараз залишається маловідвідуваною.
Ймовірно, саме завдяки цьому тут збереглися дивовижні куточки природи та рідкісні птахи, тварини та комахи.
Зокрема, на Муромці можна зустріти чорного коршуна…
… та орлана білохвоста.
Тут також живуть декілька видів сов та занесені у Червону Книгу метелики – махаон, поксен, молочайний бражник та подалірія.
А у річці Бобровня росте червонокнижна реліктова водна папороть – сальвінія плаваюча.
Читайте також: Монетный дом и сакуры. 10 удивительных фактов о Деснянском районе