Це було перше офіційне повідомлення російського інформаційного агентства “ТАРС”.
На Чорнобильській атомній електространції відбулась аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходи з ліквідації наслідків аварії. Пострадалим надається допомога, створено урядову комісію”.
Журналістка Елізабет Хеборг, кореспондентка шведського радіо “Ехо” пригадує, що це була вся інформація, яку вони дали.
Читайте також: 27 квітня 1986 року. Шведи помітили аномальну радіацію
Мені дуже допомогли мої контакти з кореспондентами з соціалістичних країн Східної Європи, оскільки вони отримували від своїх посольств більше інформації. …З Угорщини, з Чехії, з Польщі, навіть один італієць з газети “Уніта”. В них було значно більше інформації, яку вони мені передали і таким чином я могла передавати її додому”.
Вона зазначає, що найстрашнішим була відсутність інформації з офіційних каналів. Це сприяло зародженню чуток. “Це дуже цікавий приклад, наскільки небезпечно не давати правильну інформацію”, – зазначає вона.
Я думаю, що для багатьох російських, тоді радянських громадян, все стало зпрозуміло лише після травневих свят”.
Відділ друку Міністерства закордонних справ організував поїздку для журналістів, не в сам Чорнобиль, а до тих селищ, куди виїхали люди з зони.
В людей тоді було дивне відчуття, тому що… Ну, погода була чудова, все цвіло, яблуні цвіли. Там було дуже красиво і тепло, і, я думаю, людям було абсолютно незрозуміло, чому вони повинні покидати свої домівки, адже це катастрофа, яку не видно, в неї немає смаку. Вона просто є. Розуміння того, що відбулась колосальна катастрофа, прийшло до людей значно пізніше”.
Читайте також: