Про результати досліджень повідомили в анотації до Міської Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки. Її затвердила Київрада, над проектом працювали депутати Вадим Васильчук, Леонід Ємець, Ксенія Семенова, Юлія Ярмоленко, Алла Шлапак.
«Найбільшими перешкодами для більшого використання української кияни визначають: відсутність українськомовного середовища (79%), звичку (47%), недостатню популяризацію української культури в суспільстві (24%), особисті страхи та невпевненість (21%)», – вказано в документі.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/ukrmova-chastka-4.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/ukrmova-chastka-5.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/ukrmova-chastka-5.jpg)
Також повідомляють, що відповідно до Дослідження Gradus Research, проведеного на замовлення Суспільного з 24 лютого 2022 року з російської мови на українську мову перейшли повністю 14% громадян України, не перейшли повністю, але почали спілкуватись українською частіше 42% українців та українок.
«Досі, у 2023 році, існує значний розрив, між часткою киян, що визнають українську мову рідною (86%) та щоденною мовною практикою, в якій лише 44-47% спілкуються українською вдома та з друзями», – вказано в анотації.
Помітили також, що 79% від загальної кількості опитаних киян вважають українськомовне середовище найкращою допомогою на шляху переходу до спілкування українською. Водночас, 89% від загальної кількості опитаних киян не відвідували мовні курси або розмовні клуби.
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/ukrmova-chastka-6.jpg)
![](https://bigkyiv.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/ukrmova-chastka-7.jpg)
Для глибинного вивчення поточної мовної ситуації Києва провели чимало досліджень та проаналізували ті, які були проведені раніше. Отримані дані використали під час розробки Концепції ствердження мови на найближчі 2 роки.
«Здійснено аналіз результатів існуючих соціологічних опитувань, а також проведенені опитування за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», соціологічне дослідження КНП «Освітня агенція міста Києва» «Мовне середовище учнівської молоді ЗЗСО міста Києва, фокус-групи, дослідження мовного середовища та мовленнєвого розвитку дітей та проаналізовані медіа-кампанії з просування української мови», – розповідають автори документу.
Жителі столиці, яким «ріже вухо», коли чують спілкування російською, з нетерпінням чекають на перші плоди занять з української мови серед містян.
«У сина в школі майже всі діти говорять ро-сій-ською. Це переважно місцеві, не з Харкова чи Донецька. Наші, київські. Чиї батьки не спромоглися перейти на українську й дітей навчити. Сумно це все. І, мабуть, не всі зі мною погодяться: бачу, що війна мало вплинула на рішення непублічних людей перейти на українську. Спочатку, напочатку вторгнення, про мову говорили, пишалися тим, що відмовляються від російської…. А зараз…. Прогуляйтеся звичайним столичним парком – багато української???», – зазначила журналістка Наталія Антонюк.
Раніше «ВК» розповідав, що в ході реалізації мовної концепції на наступні 2 роки у столиці планують заняття для працівників сфери послуг та тренерів спортивних гуртків, відкриття курсів української мови у кожній столичній бібліотеці та багато інших заходів.