Про результати досліджень повідомили в анотації до Міської Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки. Її затвердила Київрада, над проектом працювали депутати Вадим Васильчук, Леонід Ємець, Ксенія Семенова, Юлія Ярмоленко, Алла Шлапак.
«Найбільшими перешкодами для більшого використання української кияни визначають: відсутність українськомовного середовища (79%), звичку (47%), недостатню популяризацію української культури в суспільстві (24%), особисті страхи та невпевненість (21%)», – вказано в документі.
Також повідомляють, що відповідно до Дослідження Gradus Research, проведеного на замовлення Суспільного з 24 лютого 2022 року з російської мови на українську мову перейшли повністю 14% громадян України, не перейшли повністю, але почали спілкуватись українською частіше 42% українців та українок.
«Досі, у 2023 році, існує значний розрив, між часткою киян, що визнають українську мову рідною (86%) та щоденною мовною практикою, в якій лише 44-47% спілкуються українською вдома та з друзями», – вказано в анотації.
Помітили також, що 79% від загальної кількості опитаних киян вважають українськомовне середовище найкращою допомогою на шляху переходу до спілкування українською. Водночас, 89% від загальної кількості опитаних киян не відвідували мовні курси або розмовні клуби.
Для глибинного вивчення поточної мовної ситуації Києва провели чимало досліджень та проаналізували ті, які були проведені раніше. Отримані дані використали під час розробки Концепції ствердження мови на найближчі 2 роки.
«Здійснено аналіз результатів існуючих соціологічних опитувань, а також проведенені опитування за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», соціологічне дослідження КНП «Освітня агенція міста Києва» «Мовне середовище учнівської молоді ЗЗСО міста Києва, фокус-групи, дослідження мовного середовища та мовленнєвого розвитку дітей та проаналізовані медіа-кампанії з просування української мови», – розповідають автори документу.
Жителі столиці, яким «ріже вухо», коли чують спілкування російською, з нетерпінням чекають на перші плоди занять з української мови серед містян.
«У сина в школі майже всі діти говорять ро-сій-ською. Це переважно місцеві, не з Харкова чи Донецька. Наші, київські. Чиї батьки не спромоглися перейти на українську й дітей навчити. Сумно це все. І, мабуть, не всі зі мною погодяться: бачу, що війна мало вплинула на рішення непублічних людей перейти на українську. Спочатку, напочатку вторгнення, про мову говорили, пишалися тим, що відмовляються від російської…. А зараз…. Прогуляйтеся звичайним столичним парком – багато української???», – зазначила журналістка Наталія Антонюк.
Раніше «ВК» розповідав, що в ході реалізації мовної концепції на наступні 2 роки у столиці планують заняття для працівників сфери послуг та тренерів спортивних гуртків, відкриття курсів української мови у кожній столичній бібліотеці та багато інших заходів.