Звідки брати гроші на військові потреби? Чи допоможуть податки та ОВДП закрити дефіцит бюджету?

14:16 20.09

Верховна Рада України ухвалила рішення про збільшення бюджету на військові потреби на 500 мільярдів гривень. Це безпрецедентне зростання, яке довело загальні видатки державного бюджету до рекордних 3,73 трильйони гривень. Однак тепер перед Україною постає головне питання: де знайти ці кошти?

Звідки брати гроші на військові потреби? Чи допоможуть податки та ОВДП закрити дефіцит бюджету?

Детально про цю ситуацію розповів в етері Прямий FM виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Одним із перших варіантів покриття дефіциту бюджету уряд бачить у збільшенні податків. Однак поки що це залишається під питанням, оскільки ще не всі пропозиції були схвалені.

“Збільшення податків, безумовно, стане одним із джерел покриття дефіциту бюджету. Але це залежить від того, наскільки швидко Верховна Рада ухвалить відповідні законопроєкти. Наразі це під питанням, і ми не можемо точно сказати, коли ці кошти реально надійдуть до бюджету”, – зазначив Олег Пендзін.

Ще одним джерелом коштів для покриття військових витрат є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

“Продаж ОВДП вже зараз стикається з труднощами. Міністерство фінансів не завжди виконує план по залученню коштів через облігації. А залучити додатково 200 мільярдів гривень у теперішніх умовах буде надзвичайно складно”, – підкреслив експерт.

Важливою частиною нового бюджету є податкові реформи, які передбачають підвищення податків на прибутки банків та збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Ці заходи також можуть стати важливим джерелом додаткових коштів, однак тут теж є свої виклики.

“Нові податки, зокрема на прибутки банків, мають забезпечити значні надходження до бюджету. Але варто пам’ятати, що їх впровадження може зустріти певний опір, і тут важливо, як швидко ці зміни будуть ухвалені. А без цього грошей буде не вистачати”, – наголосив Пендзін.

Окрім цього, уряд також розглядає можливість запровадження економічного бронювання, що дозволить детінізувати бізнес і збільшити податкові надходження. Це означає, що підприємства зможуть отримувати податкові пільги в обмін на офіційне працевлаштування своїх співробітників та прозоре ведення діяльності.

Економічне бронювання – це одна з можливостей збільшити податкові надходження. Але поки що законопроєкту в Верховній Раді ми не бачили, тому говорити про конкретні дати ще зарано”, – додав він.

Окрім фінансових джерел, уряд активно працює над реформами. Однією з ключових реформ, на думку Пендзін, є перезавантаження митниці та боротьба з корупцією.

“Всі уряди обіцяли боротися з тіньовою економікою і корупцією. Але, на жаль, реальні результати цієї боротьби поки що залишають бажати кращого. Ми можемо прийняти чудові закони, але якщо немає політичної волі для їх виконання, вони не принесуть потрібного результату”.

Щодо курсу гривні, Пендзін впевнений, що до кінця 2024 року серйозних змін не відбудеться.

“Курс до кінця 2024 року буде стабільним, і я не очікую великих коливань. Національний банк України зараз повністю контролює ринок, тому не варто очікувати якихось несподіваних змін. Ми закінчимо рік з курсом близько 42,5 гривень за долар”, – зазначив гість студії.

Таким чином, перед Україною стоїть завдання не лише знайти додаткові джерела фінансування, але й успішно реалізувати реформи та забезпечити ефективне управління державними фінансами в умовах війни.

Детальніше про економічне бронювання — в етері Прямий FM.

Великий Київ у Google News

підписатися