У перший день атаки на Київ 23 лютого по всій території України росіяни застосували 160 крилатих ракет різного типу. Левова частка з них була направлена в бік столиці. Про це в документальному фільмі 1+1 та Командування сухопутних військ ЗСУ «Битва за Київ» розповів командир бригади ППО з позивним «Граніт».
«Нічого подібного в світі до цього часу не було. По нашій лише бригаді було зафіксовано 36. В зоні нашої відповідальності – близько 50», – говорить командир бригади ППО
Того ж дня сотні літаків та вертольотів проривалися в бік Києва, передовсім орієнтуючись на аеропорт «Гостомель», як місце висадки багатотисячного озброєного десанту, який мав іти на столицю.
«Від 500 до 600 літаків і вертольоти К-52 ломилися, і по Київському водосховищі йшли, і Іл-76 намагались заходити, на Гостомель заходила авіація. Вони не розраховували, що ми зможемо далі виконувати задачі після 2-3 ракетно-авіаційних ударів», – каже Юрій Перепелиця, командир радіотехнічної бригади.
А наступного дня – 24 лютого, коли Київ стояв у заторах з автомобілів жителів, які намагалися покинути місто, росіяни почали висадку у Гостомелі.
Першими були, за різними даними, 76-78 транспортних вертольотів.
«6 гелікоптерів наша бригада знешкодила у ворога. Засоби збивати гелікоптери закінчились. Треба було відступати», – каже головний сержант бригади швидкого реагування НГУ з позивним «Столиця».
Коли українські військові відійшли з аеропорту на безпечну для них відстань, ЗСУ почали працювати по летовищу з артилерії. Щоб задіяти якомога потужніші сили оборони, командир зведеного дивізіону не міг відправити військову техніку Києвом – бо дороги були зайняті чергою з цивільних авто, які прямували з міста, тому він висилав дивізіон польовими дорогами.
Завдяки обстрілу аеропорту з артилерії ЗСУ вдалося значно пошкодити злітно-посадкову смугу та не дозволити ворогу посадити великі військово-транспортні літаки з окупантами, підготовленими для входження в Київ.
«Якщо б Іл-76-ті сіли на злітну смугу, це порядку 4-5 тисяч військовослужбовців з середньою та важкою технікою вигрузились би. І основними силами почали б рухатися на Київ. І, я думаю, що бої точилися б не Ірпінь-Буча-Гостомель, а Академмістечко-Святошино-Берестейка-Шулявка», – пояснює головний сержант бригади швидкого реагування НГУ з позивним «Столиця».
Саме в той момент, коли до Гостомеля не впустили літаки Іл-76, відбулося руйнування планів Кремля по швидкому захопленню Києва за 3 дні. Ворог мав у своїх сподіваннях і інші стратегічні рішення на той момент – як атака на Васильків та Жуляни з метою оточення великого міста, проте план дій щодо найбільш жирної позначки на чорній мапі вдалося знешкодити.
«Це як біжить на повній швидкості людина, їй підніжку поставити – вона падає, а потім починає бігти, але вже швидкість втрачена», – каже головний сержант «Столиця».
Так, 23-25 лютого жителі Києва та стратегічно центр столиці вдалося оборонити українським ЗСУ.
«По-перше, їм не вдалося подавити нашу протиповітряну оборону, а по-друге, вони не змогли захопити аеродроми за виключенням Гостомеля, були перекриті злітно-посадкові смуги, їх неможливо було використовувати», – говорить командувач оборони Києва Олександр Сирський.
Тоді ж за захист території міжнародного цивільного аеропорту «Жуляни» відповідав генерал ЗСУ Сергій Кривонос. Він мав досвід оборони летовищ на Донбасі та вчинив крок, неочікуваний не лише для ворога, а навіть для українських спецслужб. Та не дав шансу росіянам приземлити літаки на території Києва.
Нагадаємо, ANTONOV Company представляє серію фільмів про легендарний Ан-124 «Руслан», знищений росіянами в Гостомелі.