Додамо, у своїх репортажах, у “документальному” фільму “Ад”, потім в художньому фільму “Чистилище” журналіст Невзоров розвинув “старий добрий” образ російського солдата, який, покинутий і забутий державою, у багні та крові б’ється за якісь високі ідеали (насправді вкотре ґвалтує, катує та вбиває мирне населення). У його репортажах російському солдату у Чечні протистояли не лише чеченські бойовики, а й усілякі афганські моджахеди, прибалтійські снайперки та УНА – УНСО.
Про те, що президент України Володимир Зеленський надав Олександру Невзорову громадянство, він підтвердив в інтерв’ю.
Зокрема, на запитання інтерв’юєрки у чому різниця між ним та іншими опозиційними до російського режиму журналістами, до яких зневажливо ставляться українці, він відповів: “Вероятна в калібрі”, сказав Невзоров і посміхнувся в інтерв’ю на You Tube-каналі “А поговорить“.
Інтерв’юерка запитала: “То єсть, челавеку вашева калібра можна прастіть всьо ета?”
Невзоров відповів: “Как відітє да!”.
На запитання: “Я правільна панімаю, што севодня, штоби видать расіяніну украінскій паспарт ета прінімаєт сам презідент страни?”.
Невзоров відповів: “Толька!”.
Потім він розгорнуто обґрунтував надання йому громадянства України президентом Зеленським.
“Я чесна єму сказал: “Дадут мнє паспарт, не дадут мне паспарт, я всє равно буду за Украіну, буду за Украіну абсолютно безкорисна. Мне ат вас не нада нічево. Мне ат вас не нада ні єдінава цента. Я нікагда не вазьму. Мне ат вас не нада наград, зємєль, связєй, я нікагда нє полєзу в украінскую політіку. Я с вамі пока ідєт вайна. Дальше – нє знаю”, – розповів Невзоров.
Додамо, до виправдання воєнних злочинів російського солдата у Чечні, Невзоров у 1991 році був у Прибалтиці, народ якої тоді буквально кров’ю виборювала свою незалежність. Він зробив “документальний” фільм “Наші”. Там Невзоров розповідає про ОМОН РФ, який фактично бореться з латвійською незалежністю й захоплює адмінбудівлі у столиці Латвії. За словами одного з його співробітників, “борется с фашизмом, который все больше процветает на территории Латвийской ССР”.
Ось як він розповідає в репортажі “Наших” про “нещасного” російського омонівця в Ризі, який боїться залишатись у своїй квартирі в місті: “Каждое утро ожидаешь, что загремят очереди и пули защелкают по маленькому дочкиному портрету на стене”.
А ось змалювання справжнього російського витязя, співробітника цього самого ОМОНа: “Слава, командир штаба, русский, пулей из автомата за 50 метров бьет маленькую лампочку, в бою равных нет”.
Згодом він також розповість про окупацію Литви. Замість окупації в нього “борьба с фашизмом”.
Зараз Невзоров ніби покаявся й став досить послідовним критиком російського режиму. Нині він критикує Російську православну церкву та агресію Росії проти України. Ось як в одному з інтерв’ю він пояснює свою позицію: “Когда мы защищали Советский Союз, это было совершенно осознанно и простительно. Но на данный момент это абсолютный труп. И попытка играть в какого-то зомби, который будет ходить среди нормальных людей и пугать гнилыми глазницами, абсолютно оскорбительна, в том числе и для памяти того Советского Союза, за который мы тогда дрались”.
Відповідь російської влади не забарилася – проти нього порушили кримінальну справу за дискредитацію російської армії та заочно засудили до восьми років колонії. Зараз Невзоров проживає в Ізраїлі.
Нагадаємо, на початку червня 2022-го стало відомо, що нібито російський журналіст і публіцист Олександр Невзоров та його дружина Лідія набули громадянства України: відповідний секретний указ, за даними радника голови МВС України Антона Геращенка, підписав президент України Володимир Зеленський. 6 червня, президент Зеленський підтвердив, що російський журналіст Невзоров подався на українське громадянство.