Як ідеться, на порталі “Ukrainian Language” мовознавці пояснюють, що це слово зустрічається у творах багатьох українських класиків від ХІХ до ХХІ століття.
Вітання містять елементи ритуалу. Стилістично нейтральними є такі форми привітань: “Добрий день”, “Доброго дня”, “Добрий ранок”, “Доброго ранку”, “Добрий вечір”, “Доброго вечора” та стягнені “Добридень” і “Добривечір”. Так вітаються всі до всіх.
Російські корені?
Так, воно схоже на російську лексему “здравствуйте”, але це пов’язано з тим, що більшість східноєвропейських мов належать до однієї групи – праслов’янської. Тому його не варто вважати русизмом чи калькою.
Слово “здрастуйте” ми можемо зустрічати у творах Панаса Мирного, Пантелеймона Куліша, Олександра Довженка, Олеся Гончара, Івана Багряного, Павла Загребельного та інших. Мовознавці рекомендують вживати його у повсякденному спілкуванні, а в офіційно-діловому краще використовувати синоніми.
Як українською вітатися не можна
Разом з тим, у нашому повсякденному спілкуванні є ще дуже багато слів-паразитів, які варто оминати. Якщо слово “здрастуйте” допустиме на привітання, то є такі лексеми, яких не слід вживати, бо вони спотворюють нашу мову.
Наприклад:
- “прівєт”;
- “здрастє”;
- “як дєла?”;
- “какіє люді”;
- “шо новєнького?”;
- “яка встрєча”.
Також не треба користуватися фразами на прощання, типу “всього харошого”, “досвіданія” і “пака”. Такі мовні звороти принижують гідність тих, хто ними користується.
Так, спільнота Mova підготувала добірку словосполучень, які допоможуть правильно вітатися українською.
До слова, у передмісті пообіцяли створити онлайн-карту безбар’єрності області.