На знак скорботи 27 листопада приспустять Державний Прапор України на будинках органів державної влади, органів місцевого самоврядування державних підприємств, а також установ і організацій всіх форм власності та інших об’єктах. Обмежать проведення заходів розважального змісту та внесуть зміни до програм комунальних засобів масової інформації.
У суботу проведуть церемонії покладання квітів, тематичних композицій, встановлюватимуть лампадки та символічні атрибути до пам’ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів. За деякими оцінками, голодом закатовано від 7 до 10 мільйонів українців.
Як розповіли в Українському інституті національної пам’яті, меморіальні заходи на вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 років, масових штучних голодів 1921 – 1923 та 1946 – 1947 років відбудуться на території Національного музею Голодомору-геноциду у Києві (вул. Лаврська, 3).
Програма заходів:
- 15:30 – Молитва за вбитими голодом за участі глав українських церков на площі біля Свічі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду у Києві
- 16:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання.
- 16:01 – Звернення президента України Володимира Зеленського у День пам’яті жертв голодоморів. Акція “Запали Свічку пам’яті”
Долучитися до заходів може кожен бажаючий – учасників просять дотримуватися обмежувальних заходів: одягнути засоби індивідуального захисту, зокрема захисні маски, дотримуватись фізичної дистанції не менш як 1,5 метра та врахування необхідності вакцинації для запобігання поширення захворювання.
Український інститут національної пам’яті закликає вшанувати пам’ять убитих голодом у Голодоморі 1932 – 1933 років та долучитися до акції “Запали Свічку пам’яті”: о 16:00 27 листопада запалити свічку і залишити її на підвіконні своїх домівок у пам’ять про мільйони вбитих голодом українців
Акція є виявом скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.
Голодомор – геноцид проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду в 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей. Згідно з Конвенцією ООН “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” від 9 грудня 1948 року, геноцидом вважаються умисні дії, спрямовані на цілковите або часткове знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп шляхом вбивства членів цієї групи; нанесення їм тяжких тілесних або психічних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи; дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.
Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму, ліквідації верстви українських селян-господарів і перетворення їх у безправних колгоспників, а разом з тим, – викорінення в Україні соціальних основ незалежництва, тобто соціальної основи української нації. Цей злочин був ретельно продуманий, задіяні численні механізми його реалізації: через чисельні податки і збори, нереальні хлібозаготівельні плани та обшуки в українських селян відбирали харчі, заборона виїзду із населеного пункту з листопада 1932 року (так званий режим «чорних дошок») і загалом з охопленої голодом республіки від початку 1933-го їх позбавляла останніх надій на порятунок.
Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти.
Згідно із дослідженнями українських демографів, у той час померло понад 1,5 млн хлопчиків і дівчаток віком до 10 років.
Читайте також: “Питання життя і смерті – зібрати хліб з України”: з’явився історичний ролик до 100-річчя масового голоду 1921-1923 років
Нагадаємо, 27 листопада у столичному кінотеатрі “Ліра” пройде благодійна культурно-просвітницька акція до Дня пам‘яті жертв Голодомору “Свічка пам‘яті. Сила пам‘яті. 2021”. На зустрічі покажуть українсько-канадський фільм “Голод до правди”.