У Києві наближається до завершення музеєфікація фундаментів та решток брами й унікальної надбрамної церкви, що стане першим музейно-археологічним простором такого формату в столиці.
Як повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, вже у грудні музей зможе прийняти перших відвідувачів.
У Департаменті кажуть, що протягом трьох місяців фахівці, волонтери та партнери активно працювали над створенням цього простору.
У проєкті брали участь ДІАЗ «Стародавній Київ», Київський науково-методичний центр, ГО «Україна Інкогніта», Інститут археології НАН України, ГО «Сміливі відновлювати» та небайдужі волонтери.
Під керівництвом археолога Івана Зоценка було проведено три толоки: досліджено та розчищено ділянку в умовах вапнякового пилу, зібрано понад 60 мішків піску й вапна, накрито територію геотекстилем (наданим Інститутом археології) та засипано 10 тоннами гравію від VIHAREV Architects&Engineers.
На завершальному етапі планують пофарбувати стіни павільйону та встановити інформаційні стенди й банери.
Паралельно Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» працює над наданням фундаментам статусу пам’ятки та їх постановкою на державний облік.
Читайте також: Виставка творів українських художників-нонконформістів триває у Музеї шістдесятництва
Нагадаємо, під час археологічних розкопок у 1998–1999 роках були виявлені підмурки та частину стін Надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря, збудованої у XII столітті, яка слугувала брамою монастиря та виходила на Боричів узвіз. У стіні брами знайдено два склепи, один із яких містив людські останки, а з іншого боку розташована абсида церкви.
Після розкопок над фундаментами звели павільйон, але об’єкт не внесли до Реєстру пам’яток і фактично забули на чверть століття. Нещодавно, за ініціативи Інституту археології НАН України, ДІАЗ “Стародавній Київ” та Комунального закладу “Центр консервації предметів археології”, розпочали розчистку та впорядкування музейного простору.