Про діяльність Юрія Станішевського розповіли у КМАТ імені Сержа Лифаря.
Юрій Станішевський – фундатор Академії імені Сержа Лифаря. Він - доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України, президент Всеукраїнської асоціації діячів хореографічного мистецтва Національної музичної Спілки та Національного комітету Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО, заслужений діяч мистецтв України
Повернення в Україну імені Сержа Лифаря, видатного митця, зірки балету планетарного масштабу, який фактично відродив класичну хореографію на її батьківщині – у Франції, ініціював саме Станішевський.
В 1994 році Станішевський започаткував Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря, який проходив під патронатом Всесвітньої Ради танцю ЮНЕСКО і був включений до реєстру найпрестижніших міжнародних хореографічних конкурсів. На цій хвилі у 2005 р. було створено обʼєднання громадян Українська академія танцю, де засновниками серед інших, зокрема були Ю. Станішевський, А. Шекера, Р. Клявін, М. Мотков. УАТ займалася пропагандою хореографічного мистецтва, у тому числі й освітньої діяльністю.
Попри всі «особливості» того часу, Станішевський кардинально змінив ідеологію хореографічної освіти, допоміг з організацією цілої низки хореографічних шкіл по всій Україні. Саме в той період (середина 90-х років) народилася ідея про заснування в Києві навчального закладу, про який колись мріяв Серж Лифар - Академію танцю, де талановиті діти від раннього віку мали би змогу професіонально опановувати мистецтво хореографії і після тривалого навчання ставати висококваліфікованими артистами балету з вищою освітою.
Цікаво як Юрій Олександрович описував спілкування з можновладцями до яких безліч разів доводилося ходити на прийоми разом з Андрієм Лягущенком (заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор, який прийняв естафету від вчителя і очолив Академію після Юрія Олександровича). З гумором він називав це парним конферансом. Поки один говорив, інший переводив подих і, зібравшися з думками, кидався на допомогу товаришу, коли в того пересихало у горлі.
Перед таким натиском, посиленим науковою логікою й практичною аргументацією, не зміг устояти навіть колишній міський голова Олександр Омельченко, який у 2001 році підписав розпорядження про створення Академії. З 2007 року Академія Лифаря носить назву Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря.
Талановитий вчений вражав знаннями історії театру. Тридцять шість книг, численні збірки, статті в наукових і популярних виданнях, доклади на міжнародних конференціях, симпозіумах, виступи на радіо, телебаченні – чималий доробок театрознавчих праць він лишив нам у спадок.