Як зробити місто зручнішим, зокрема, вирішивши проблеми стосовно заторів, надлишку промисловості в межах міст, застарілих комунікацій та хрущовок, дав поради екс-міністр інфраструктури України Володимир Омелян у своєму блозі на НВ. Публікуємо основні тези.
1. Затори. В останні півтора місяця в Києві стало істотно менше заторів, але вони повернуться після карантину. Можна продовжувати розширювати дороги і ускладнювати розв’язки, але це стимулюватиме появу все більшої кількості автомобілів. Реальність виглядає так, що ми або скористаємося перевіреними практиками і виберемо громадський транспорт — або захлинемося в колапсі. Потрібне інше уявлення про міську логістику з пріоритетом загального над приватним. І, звичайно, зручний міський транспорт як альтернатива особистого авто.
Хорошим рішенням для мінімізації заторів є, зокрема, комфортна міська електричка, аналог німецького S-Bahn. Але в Києві з нею теж ціла купа труднощів. Одна з яких — слабкий пасажиропотік на багатьох ділянках кільця. Ще б пак, адже маршрут проходить через промзони, де пасажирам просто нізвідки взятися. Так ми підходимо до проблеми номер два.
2. У межах міста занадто багато промисловості. Багато з міських промзон функціонують тільки частково, але займають таку площу, ніби ще досі беруть участь у соцзмаганнях. Вихід з цієї ситуації — ухвалення вольового рішення, і винесення, нарешті, промпідприємств за межі міста, ревіталізація колишніх промислових кварталів, їх джентрифікація зі збереженням самобутнього вигляду (арт-завод Платформа або Мистецький Арсенал).
3. Хрущовки. Буде дивним ревіталізувати промзони, залишаючи без змін квартали хрущовок (у багатьох з яких закінчився запланований термін експлуатації). Це проблема номер три, що відрізняє українські міста від інших європейських. Її також розв’язали в колишніх країнах Східного блоку: незважаючи на наявність подібної забудови в районах Варшави або східного Берліна, вона, втім, не виглядає так депресивно, як у Києві.
4. Міські комунікації. Зараз забудовники просто «врізаються» у вже наявні, зношені і розраховані зовсім на інші потужності комунікації. Прориви, як наприклад, біля Оушен Плази — окремі й помітні дзвіночки інженерного колапсу, який підступає. Питання комунікацій у частині переповненої зливової каналізації можна вирішити концепцією «міст-губок» — акумуляцією опадів у насадженнях. А це натомість тісно пов’язано з екологією, зі збереженням і збільшенням міських зелених зон, які сьогодні страждають як від забудовників, так і від непрофесіоналізму співробітників комунальних служб, які доглядають за деревами.
Читайте також: Чому одному з найуспішніших мерів Рейк’явіка не комфортно гуляти по Києву
Нагадаємо, раніше причину пробок пояснили експерти та дали 5 порад Києву.