Застава 52 млн грн. Суд арештував експосадовця ПриватБанку Яценка

09:57 25.02.2021

25 лютого Вищий антикорупційний суд заарештував колишнього першого заступника голови правління ПриватБанку Володимира Яценка, якого затримали за підозрою у причетності до розтрати понад 136 мільйонів гривень, до 22 квітня.

Застава 52 млн грн. Суд арештував експосадовця ПриватБанку Яценка
Світлодіодне освітлення

Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура, він може вийти під заставу в 52 мільйони 210 тисяч гривень.

За інформацією “Суспільного”, обвинувачення вимагало залишити експосадовця під вартою із можливістю внесення застави, співставною із сумою заподіяної шкоди, тобто 136 мільйонів.

Обвинувачення інкримінує Яценку та іншим підозрюваним вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Під час судового засідання прокурор у справі наполягав, що Яценко пішов на злочин свідомо.

За словами прокурора, за звинуваченнями Яценку може загрожувати від 7 до 12 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади та займатися певними видами діяльності на 3 роки, а також із конфіскацією майна. Зокрема, йому інкримінують ч. 5 ст. 191 ККУ.

22 лютого 2021 року Володимир Яценко намагався вилетіти з України на приватному літак, але його затримали, посадивши літак в аеропорту “Бориспіль”, і оголосили підозру. Серед підозрюваних разом з Яценком опинилися ексголова правління, колишній перший заступник голови правління банку Олександр Дубілет, якому вже вручили підозру, а також екскерівниця одного з підрозділів ПАТ КБ “ПриватБанк” Олена Бичихіна, яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії.

Слідчі встановили, що в грудні 2016 року троє колишніх високопосадовців фінустанови, усвідомлюючи, що  ПриватБанк у найближчий час визнають неплатоспроможним і він перейде під контроль держави, а також розуміючи, що через це з 19 грудня 2016-го вони втратять контроль над коштами банку, підготували та реалізували злочинний план розтрати грошових коштів фінустанови.

Зокрема, він полягав у протиправному нарахуванні і виплаті додаткової винагороди – індексованої комісії через ріст курсу гривні до долара США на користь пов’язаної з банком юридичної особи за наявним депозитним договорам із нею. Водночас виплата такої комісії цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалася.

Великий Київ у Google News

підписатися