Влада – це коли ми на щось маємо вплив, каже кореспонденту «Великого Києва» педагог Хромець:
Вплив батьків на дітей, старшого брата по відношенню до молодшого, дитини по відношенню до хом’ячка. А ще – коли говоримо, що ми вповноважені сказати дитині, щоб вона щось робила, бо може це виконати. Влада – не лише політична. Кожен з нас реалізує цю владу – ми або наказуємо, або підкорюємось.
Кор. «ВК»: Пострадянські люди хотіли ставати старостами класу, головою загонів, потім виникли шкільні парламенти. Так і отримали в людей 25-35 років у керівник державних кріслах. Наскільки нове покоління хоче до влади?
Віталій Хромець: Зрозуміло, що для того, щоб Україна існувала як держава, як суспільство, що процвітає, була здатна організувати процес управління ресурсом, фінансами, потрібна влада. І від якості того, хто туди потрапить, залежить, яку якість життя ми отримаємо. Але ми говоримо про здібності і нахили, які кожен із нас має. Хтось має здібність до математики, а в когось є нахил до математики. І питання – як зробити таким чином, щоб школа розвинула те, до чого ми, як люди, схиляємось.
Кор. «ВК»: Тобто багато хто бажав, але не всі були придатними?
Віталій Хромець: Чому рвалися до влади? В 90-х була проблема, що старе зруйнувалося, а нового ще не було. І влада почала асоціюватися з легкими грошима. Це призвело до феноменального злету корупції і бажання людей, які хочуть заробляти засобами влади і політичного впливу потрапляти на високі щаблі. Тобто, ми повинні виховувати таким чином учнів, що якщо вони потраплять туди – щоб вони виконували свої функції належним чином.
Кор. «ВК»: Що потрібно для такого успішного кермування?
Віталій Хромець: Є різниця, коли ми говоримо про державну службу, так звані представницькі органи влади – парламент, обласні ради, районні ради. А інша справа – це державна служба, коли ти працюєш на виконання певної функції. Поки держслужба не дуже престижна, крім перших посад на чолі. Це може бути перспективним для молоді, але лише тоді, коли найперше ми встановимо гідне відшкодування і чітку перспективу зростання, що людина росте на цих посадах і може робити кар’єру. Друге – не будуть ставити, що чийсь кум-сват-брат. І третє – аби молода людина знала, що я служу державі, а держава піклується про мене: у вигляді соціального пакету, достойної оплати праці. Поки це не стане престижним, на держслужбу ніхто іти не буде.
Віталій Хромець: Продовжуючи Вашу тезу, що влада – це не лише про політику, адже значний вплив на суспільство може мати і бандурист, який перемагає на міжнародних конкурсах та відомий своїм талантом в світі?..
Запит у кожної дитини свій. Але для того, щоб він був, треба створити можливості, де я можу реалізуватися – як інженер, лікар, вчитель чи держслужбовець. Щоб у мене виник запит, переді мною має бути пропозиція, як великий вибір продукції у супермаркеті. Або я маю запит на лідерську позицію, і я можу реалізувати в державній службі чи політиці. Але ж не всі хочуть. Коли запропонуємо ми, як дорослі, які конструюють пропозицію, тоді у дітей буде формуватися ціль і бажання.
Кор. «ВК»: Як практично це має відбуватися?
Віталій Хромець: Коли юнак закінчує школу, а йому навіть батьки не дають вибору, куди він буде вступати, бо кажуть: «Ми вирішили, що ти йдеш на юридичний, чи ти йдеш на економічний, чи ще щось», тоді він потрапляє в університет, що не відповідає його потребі і запитам. Тому перше, що повинні зробити батьки після школи – спитати, де він хоче працювати, куди хочу в університет, на яку спеціальність. Коли є 17-літній юнак, дати можливість йому реалізувати свій запит максимально самостійно.
Кор. «ВК»: Раніше Ви говорили, що в віці 15-16 років молода людина вже приблизно розуміє, ким хоче стати…
Віталій Хромець: Так, бо коли є вмотивований студент, в кінцевому підсумку у нього і не виникає питань про запит. Бо йому не доводиться навчатися там, де йому не цікаво, здавати нецікаві іспити і дорослішати у 23-24 роки, і вже тільки тоді сподіватися, що виникнуть власні індивидуальні запити. Запит походить з бажань та інтересів. І тому дорослий, надто опікуючи своїх дітей, не дає їм реалізувати свій запит. А далі – запит реалізується лише в варіантах можливого. Якщо це ятка, ми купимо чіпси чи печиво, а коли великий супермаркет – то це буде щось смачніше і більше. Так само з вибором професії і реалізації свого впливу та влади.
Раніше “ВК” розповідав, що за спостереженнями педагога, діти, які бігають в укриття під час повітряних тривог та не досипаютьчерез російські обстріли столиці стануть достойними та продуктивними представниками суспільства, якщо вже сьогодні зустрінуть дорослих, здатних підтримати та повести вперед.
А ще Віталій Хромець рекомендує батькам давати більше вільності підліткам, та навіть не проти дозволити 14-річним школярам замість продовжувати навчання в школі піти на роботу за омріяним фахом. Щоб потім – повернутися знову за парти.
З експертом ми познайомились завдяки його участі в проекті «Людина Диво Світ». Остання є неформальною дослідницькою платформою від команди «Колесо Життя», центром якої є Людина.